Нова філософія підтримки підприємництва в Україні
Президент України Володимир Зеленський оголосив про важливі зміни в архітектурі дорадчих органів при Офісі Президента. Підписавши відповідний указ, він ліквідував одразу пʼять дорадчих рад, замінивши їх єдиною структурою — Радою з питань підтримки підприємництва. Це рішення відображає глибоку трансформацію державного підходу до взаємодії з бізнесом і намагання налагодити ефективний діалог між владою та підприємцями.
Новостворена Рада матиме статус консультативно-дорадчого органу. Її мета — не просто обговорення ідей, а формування конкретних рішень у сфері економічної політики, захисту прав бізнесу, стимулювання інвестицій та адаптації українського законодавства до європейських стандартів.
На тлі викликів, з якими стикається український бізнес під час повномасштабної війни, створення Ради є кроком до системного перезавантаження підходів до економіки, підприємництва та інвестиційної політики.
Хто очолив новий орган
Головою Ради призначено керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Його заступницею стала перша віцепрем’єрка — міністерка економіки Юлія Свириденко. Обидва посадовці вже давно є активними учасниками економічного діалогу в країні, тому їхнє керівництво має надати органу політичної ваги та оперативності у прийнятті рішень.
Склад Ради вражає своєю масштабністю та авторитетом. До неї увійшло понад 70 представників українського бізнесу, серед яких — Олег Гороховський (monobank), Максим Тімченко (DTEK), Сергій Тігіпко (ТАС), Ігор Ніконов (KAN), Вячеслав Климов (Нова пошта). Такий підхід дозволяє представити інтереси як великого, так і середнього бізнесу, забезпечивши широкий спектр думок та досвіду.
Чому ліквідовано попередні структури
Паралельно з утворенням нової Ради, Зеленський ліквідував п’ять інших консультативних органів, які втратили актуальність або ефективність:
Національна рада реформ — створена у 2014 році Петром Порошенком для координації реформаційної політики.
Виконавчий комітет реформ — під керівництвом Міхеіла Саакашвілі функціонував під час перших років президентства Зеленського.
Національна інвестиційна рада — покликана була сприяти залученню іноземного капіталу.
Рада з питань сприяння розвитку малого підприємництва — мала стати мостом між малим бізнесом і владою.
Рада з підтримки підприємництва в умовах воєнного стану — реакція на арешт Ігоря Мазепи та інші репутаційні виклики у січні 2024 року.
Скасування цих органів є свідченням того, що їхня діяльність не забезпечувала очікуваного рівня ефективності та координації. Створення нової структури має на меті централізацію зусиль у сфері підтримки підприємництва.
Ключові завдання новоствореної Ради
Серед основних завдань Ради — аналіз ефективності державної політики у сфері бізнесу, підготовка законодавчих ініціатив, удосконалення регуляторного середовища, стимулювання інвестицій, а також захист прав власності. Важливе місце відводиться взаємодії між державними органами, місцевою владою та представниками бізнесу.
Одним із визначальних пріоритетів стане створення сприятливого середовища для ведення бізнесу в умовах війни, посилення інвестиційної активності, а також реальна адаптація українського законодавства до стандартів ЄС. Це має стати не просто риторикою, а системною політикою, що базується на експертному аналізі та чітких механізмах реалізації.
Важливість взаємодії між бізнесом і державою
Утворення Ради демонструє усвідомлення владою необхідності ефективного діалогу з підприємцями. Бізнес давно потребував зрозумілої, передбачуваної та зваженої державної політики. Прозорість, зменшення тиску на підприємців, подолання корупційних ризиків — це те, що лежить в основі довіри бізнесу до держави.
Умови ведення підприємницької діяльності залишаються складними. Удар по логістиці, втрата ринків, обмеження у фінансуванні, податковий тиск — усе це ставить під загрозу сталий розвиток економіки. Саме тому формування якісного середовища для підприємництва стає національним пріоритетом.
Роль бізнесу у відбудові України
Підприємництво відіграє ключову роль у повоєнному відновленні України. Саме бізнес створює робочі місця, генерує інвестиції, формує податкову базу, сприяє технологічному оновленню країни. Тому захист бізнесу і створення умов для його розвитку — це не лише економічне, а й стратегічне завдання.
У цьому контексті важливо забезпечити відкритість до діалогу, оперативність реагування на виклики, ефективне усунення барʼєрів, а також визнання бізнесу як повноправного партнера у трансформації держави.
Висновок: шанс на нову якість політики
Новостворена Рада з питань підтримки підприємництва — це не просто черговий орган. Це символ спроби запровадити нову якість відносин між державою та бізнесом. Якщо ініціатива справді працюватиме — це може стати точкою росту для української економіки.
