Після відкликання громадянства в Геннадія Труханова через можливе російське підданство президент створив у місті військову адміністрацію й поставив на чолі досвідченого управлінця Сергія Лисака, щоб зміцнити контроль у стратегічному портовому регіоні.
Президент Володимир Зеленський підписав указ про створення Одеської міської військової адміністрації — рішення, продиктоване воєнним станом та необхідністю централізованого управління портовим вузлом. Її очолив Сергій Лисак, колишній керівник Дніпропетровської області, відомий ефективним менеджментом і жорсткою дисципліною в оборонних питаннях.
Призначення відбулося одразу після позбавлення громадянства Геннадія Труханова, який керував Одесою з 2014 року. Причина — інформація про наявність у нього російського паспорта. За українським законом це автоматично тягне звільнення з посади.
Труханов публічно заперечив звинувачення та заявив, що звернеться до суду. Його відставка стала гучною не лише через політичну вагу в регіоні, а й через давні суперечки між центром і місцевими елітами.
Мер Одеси Геннадій Труханов у своєму кабінеті у 2022 році — Ніна Ляшонок
У воєнний час створення військових адміністрацій у великих містах — звична практика, що дозволяє президенту координувати безпекові, гуманітарні та логістичні процеси без виборчих процедур. Опоненти ж застерігають, що це звужує демократичні механізми та посилює вертикаль влади.
Одеса — критично важливе місто для експорту українського зерна та оборони південного узбережжя. Тож контроль над ним має не лише адміністративне, а й стратегічне значення: від стабільності Одеси залежить робота морських маршрутів і гуманітарних коридорів.
Труханов, який неодноразово критикував політику «дерусифікації», залишався фігурою, що символізувала старі регіональні підходи. Його усунення експерти розцінюють як сигнал остаточного розриву з проросійськими залишками впливу у припортових областях.
Аналітики наголошують, що Сергій Лисак має репутацію технократа, здатного виконувати завдання без політичних ігор. Його місія — підсилити обороноздатність, стабілізувати управління та забезпечити безперервну роботу інфраструктури під постійними російськими атаками.
Поки вибори в Україні залишаються замороженими через воєнний стан, подібні кадрові рішення визначають, як виглядатиме політична мапа країни після війни: від збереження державного контролю на місцях залежить здатність України вистояти в затяжному протистоянні.
