Напередодні саміту в Алясці між Дональдом Трампом та Володимиром Путіним відбудеться відеоконференція за участю президента України Володимира Зеленського, лідерів провідних країн Європи та генсека НАТО. Мета – переконати американського президента не допустити мирної угоди за рахунок інтересів Києва.
Трамп, який нещодавно різко змінив риторику після періоду роздратування Кремлем, назвав зустріч з Путіним «прослуховувальним» заходом. Він стверджує, що обидві сторони – і Київ, і Москва – мають поступитися частиною територій для завершення війни, хоча російські війська вже контролюють майже п’яту частину України.
Європейські дипломати побоюються, що непередбачуваність підходу Трампа може призвести до домовленостей, які будуть вигідні Кремлю та шкідливі для європейської безпеки. Вони наголошують, що жодна угода не може бути укладена без участі України, а європейська єдність у цій ситуації є критично важливою.
Відеоконференція, запланована на 1200 GMT, пройде під головуванням канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та збере керівників Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Фінляндії, Великої Британії та представників ЄС. Після неї Трамп та віцепрезидент Джей Ді Венс проведуть окрему онлайн-зустріч з європейськими лідерами, а згодом – нараду «коаліції охочих», яка готує план підтримки України у разі припинення вогню.
Україна розглядає цей формат як шанс частково збалансувати вплив саміту в Алясці, де присутня лише Москва. Західні чиновники не відкидають можливості, що Трамп може спробувати укласти угоду безпосередньо з Путіним, минаючи Київ, хоча визнають, що це ризиковано і може зіпсувати відносини з Україною та ЄС.
Опитування Gallup показало, що 69% українців хочуть якнайшвидшого завершення війни шляхом переговорів. Проте більшість не готова миритися з «капітулянтським» сценарієм, що передбачає серйозні територіальні втрати. Зеленський чітко дав зрозуміти, що Київ не погодиться на відведення військ із Донбасу, оскільки це позбавить Україну ключових оборонних позицій і відкриє шлях для нових російських наступів.
Президент наголосив, що питання територій можна обговорювати лише після встановлення сталого припинення вогню та отримання міжнародних гарантій безпеки. Це принципова позиція, адже досвід попередніх років показав: поступки без гарантій лише стимулюють Москву до нової агресії.
На фронті російські війська активізували дії, посилюючи тиск на Покровськ та Костянтинівку. Ці міста є стратегічними для контролю над транспортними вузлами та логістикою на сході країни. Ситуація ускладнює переговорні позиції Києва, адже кожен втрачений населений пункт посилює аргументи Кремля за столом перемовин.
Європейські уряди прагнуть уникнути повторення сценарію, коли ключові рішення ухвалюються без їхньої участі. Вони побоюються, що Трамп може намагатися зафіксувати «мирне досягнення» будь-якою ціною, щоб зміцнити свій імідж на міжнародній арені. Для України це означає ризик опинитися під подвійним тиском – як з боку Москви, так і з боку Вашингтона.
Попри побоювання, офіційні особи в ЄС намагаються підтримувати баланс між критикою та дипломатичністю, аби не провокувати конфлікт із Білим домом напередодні саміту. Лідери обережно хвалять мирні ініціативи Трампа, але водночас підкреслюють, що вони мають бути справедливими й відповідати міжнародному праву.
Питання територіальних поступок вже стало центральним у дискусіях між Києвом та союзниками. Для України воно є «червоною лінією», порушення якої зруйнує довіру суспільства до будь-якої мирної угоди. Європейські лідери погоджуються з цією позицією, адже розуміють, що капітуляція України створить небезпечний прецедент для всієї системи безпеки на континенті.
Зеленський розраховує, що спільна координація з ЄС перед зустріччю в Алясці допоможе мінімізувати ризики. Його команда активно працює над тим, щоб сформувати єдиний європейський підхід і донести його до Трампа до моменту його розмови з Путіним.
Від результатів цих дипломатичних зусиль залежить, чи зможе Україна зберегти контроль над своїм майбутнім. Якщо переговори в Алясці призведуть до рішень без її участі, це стане серйозним викликом не лише для Києва, а й для всього європейського порядку безпеки.
