Президент Володимир Зеленський прибуває до Вашингтона в умовах, коли США та Росія намагаються формувати порядок денний переговорів за спиною України. Дональд Трамп та його радники майже напевно тиснутимуть на Київ, вимагаючи конкретизувати, які території чи політичні рішення Україна готова принести у «жертву заради миру». Але Зеленський, за інформацією дипломатичних джерел, ставить зустрічне питання: а що ж Москва готова віддати?
Спецпосланець Трампа Стів Віткофф заявив у інтерв’ю CNN, що вимога Кремля отримати весь Донбас можна розглядати як поступку. Адже ще на початку року Москва вимагала всі чотири регіони, оголошені «приєднаними» у 2022 році, попри те що Київ контролював значні території й навіть обласні центри.
Фактично ж ідеться про ультиматум: Росія хоче 2500 квадратних миль Донеччини, які залишаються під українським контролем. Для Києва ця вимога неприйнятна. Зеленський неодноразово підкреслював, що територіальні поступки означають не мир, а нову хвилю агресії.
Крим і «поступова капітуляція»
Віткофф також визнав, що Москва колись вимагала всю територію п’яти регіонів, включно з Кримом, «до адміністративних кордонів». Тепер Кремль подає відмову від частини цих вимог як жест доброї волі. Однак це радше спроба легалізувати завоювання та виставити себе стороною, здатною на компроміс.
Насправді така тактика відповідає традиційній схемі Кремля: спершу висунути абсурдні вимоги, а потім, «поступившись», просунути вигідний для себе сценарій.
Ще однією нібито поступкою називають згоду Путіна на «гарантії безпеки» для України від США та союзників, подібні до статті 5 НАТО. Єдина умова — Україна не стає членом Альянсу.
Втім, подібний пункт уже обговорювався під час зірваних переговорів у 2022 році. Тоді Москва вимагала додати право вето на будь-яку міжнародну реакцію у випадку нової агресії. Для Києва це стало «червоною лінією». Нині залишається незрозумілим, чи готовий Кремль відмовитися від цієї лазівки.
«Юридичні гарантії» Росії — обіцянка без цінності
Ще одне гучне твердження Віткоффа — що Путін готовий ухвалити закон, який гарантуватиме невтручання у справи європейських країн. Але критики одразу нагадали: у Конституції РФ уже закріплені свобода слова й преси, які сам Путін системно знищив.
Таким чином, будь-які «юридичні гарантії» з боку Москви мають ціну паперу, на якому вони надруковані.
Команда Трампа подає як головний здобуток саму згоду Путіна «зупинити бойові дії», якщо він отримає Донбас і свої інші вимоги. Однак це виглядає як шантаж: віддай території — і тоді отримаєш тишу. Така «угода» лише заморозить конфлікт, дозволивши Кремлю перегрупуватися.
Президент Франції Еммануель Макрон напередодні візиту прямо заявив: «Я не вірю, що Путін хоче миру. Він хоче капітуляції України». Ці слова відображають загальний настрій у Європі, де дедалі більше політиків усвідомлюють: поступки Росії лише підштовхнуть її до нових атак.
Чого чекати від зустрічі у Вашингтоні
У понеділок Зеленський спершу зустрінеться з Трампом віч-на-віч. Потім до переговорів долучаться лідери Франції, Німеччини, Британії, Італії, а також представники НАТО та Єврокомісії. Присутність європейських союзників має зменшити ризик одностороннього тиску США на Київ.
Для українського президента це шанс продемонструвати: справжній компроміс — це не поступки агресору, а пошук дієвих безпекових механізмів, що унеможливлять нове вторгнення.
Кремль намагається видати свої ультиматуми за «поступки», а команда Трампа — подати це як крок до миру. Але для України та її союзників очевидно: така формула не є компромісом, а лише підготовкою до наступної війни.
