Переговори у Білому домі між Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом можуть визначити майбутнє України. Після саміту в Алясці, де Трамп фактично прийняв умови Кремля, Київ і союзники прагнуть змінити траєкторію мирних переговорів.
Спецпосланець США Стів Віткофф заявив, що Вашингтон готовий надати Україні гарантії безпеки, подібні до статті 5 НАТО, але не в межах альянсу. Йдеться про двосторонні домовленості зі США та низкою європейських країн. Деталі поки що залишаються невизначеними.
До Зеленського у Вашингтоні приєдналися Урсула фон дер Ляєн, Еммануель Макрон, Фрідріх Мерц, Кір Стармер, Джорджія Мелоні, Александр Стубб та генсек НАТО Марк Рютте. Це потужний символ єдності Європи та сигнал Трампу: Україна не залишиться наодинці в переговорах.
Зеленський заявив у Брюсселі, що не можна вести переговори з Москвою «під тиском зброї». Він наполягає: лише повний режим припинення вогню відкриє шлях до дипломатії. Україна відкидає ідею поступок, особливо передачі Донбасу під контроль Росії.
У Анкориджі Трамп спочатку вимагав від Путіна припинення вогню, але швидко відмовився від цієї позиції. Він почав говорити про «остаточну угоду» і повторив вимогу Кремля: передати Росії весь Донбас. Таке рішення неприйнятне для Києва і викликає тривогу в Європі.
Фон дер Ляєн заявила, що Європа вітає готовність США надати гарантії безпеки, але наголосила: Україні потрібно більше зброї, щоб стати «сталевим дикобразом» для агресора. Лідери ЄС підкреслюють: міжнародні кордони не можна змінювати силою.
Напередодні зустрічі Трамп написав у соцмережах, що Зеленський «може завершити війну майже негайно». Він знову нагадав, що Україна не отримає назад Крим і не стане членом НАТО. Це демонструє тиск на Київ із вимогою поступок, вигідних Москві.
У лютому зустріч Зеленського з Трампом та віцепрезидентом Джей-Ді Венсом завершилася сваркою, яка підірвала позиції Києва. Тепер Зеленський намагається уникнути конфронтації, балансуючи між захистом національних інтересів і необхідністю не провокувати Трампа.
Аналітики наголошують: присутність Макрона, Штармера та інших лідерів може допомогти «вирівняти баланс». Вони готові підтримати Зеленського і знизити напругу у випадку агресивної риторики Трампа. Європа прагне зберегти вплив у переговорах.
Держсекретар Марко Рубіо заявив, що Україна має право укладати альянси для захисту від майбутніх вторгнень. Він визнав, що обидві сторони мають робити поступки. Водночас наголосив: якщо домовитися не вдасться, США можуть посилити санкції проти Росії.
Сенатор Кріс Ван Голлен розкритикував підсумки саміту в Алясці, назвавши їх «перемогою для Путіна». У Конгресі зростає тиск на адміністрацію, аби посилити санкції проти Москви, навіть якщо Білий дім робить ставку на переговори.
Українські офіційні особи заявляють: передача Донбасу неможлива. «Ми не віддамо мільйон українців під окупацію», — підкреслив представник уряду. Це позиція, яку Київ відстоює перед союзниками, нагадуючи про ціну людських життів і моральний обов’язок.
Європейські дипломати вважають, що Трамп занадто легко відмовився від важелів тиску на Путіна. У той час як російська економіка потерпає від санкцій та інфляції, Вашингтон міг би посилити тиск. Натомість Трамп зосередився на іміджевій перемозі.
Експерти в Києві називають ситуацію «роликовими гірками Трампа»: спершу він підтримує Україну, потім — Путіна. Завдання Зеленського та союзників — знову «повернути» його на бік Києва. Це вимагає дипломатичного такту й твердої позиції.
Для України гарантії від США та Європи можуть стати альтернативою членству в НАТО. Але Київ побоюється, що вони залишаться лише на папері. Зеленський наголошує: мир має бути «тривалим», а не таким, як у 2014 році, коли поступки призвели до нової війни.
Зустріч у Білому домі може стати переломною. Якщо союзники зможуть переконати Трампа у необхідності реальних гарантій безпеки, це стане кроком до миру. Але якщо Вашингтон продовжить тиснути на Київ із вимогою поступок, війна може затягнутися на роки.
