Володимир Зеленський у понеділок прибуває до Вашингтона на переговори з Дональдом Трампом. Поїздка відбувається у критичний момент, коли Білий дім тисне на Київ, вимагаючи погодитися на швидку мирну угоду з Росією. Для України це шанс відстояти власні інтереси, але й небезпечний виклик.
Нещодавній саміт Трампа і Путіна в Алясці сколихнув Київ. Попри надії на перемир’я, переговори закінчилися безрезультатно. Натомість Трамп публічно заявив, що хоче швидкої угоди з Москвою, а Київ має прийняти «реальність», адже «Росія – велика держава, а вони ні».
Це перший візит Зеленського до Білого дому після гучного скандалу в лютому, коли Трамп публічно принизив українського президента, заявивши, що той «не тримає карт у руках» і що його впертість може призвести до Третьої світової війни. Зараз Київ прагне уникнути повторення тієї конфронтації.
За даними західних ЗМІ, Трамп запросив до Вашингтона й європейських лідерів. Хоча підтверджень немає, це свідчить про спробу США створити багатосторонній формат. Сам Зеленський підкреслив, що trilateral meeting – зустріч у форматі Україна-США-Росія – є ключем до обговорення найскладніших питань.
Джерела Reuters повідомляють, що під час розмови Трамп намагався переконати Зеленського відвести українські війська з частини окупованого Донбасу. Київ категорично відкинув ідею, адже Донеччина виконує роль форпосту, який зупиняє просування російської армії далі вглиб України.
В офіційних заявах Київ чітко наголошує, що не готовий відмовлятися від міжнародно визнаних територій. Будь-які поступки у Донбасі чи інших регіонах сприймаються в суспільстві як загроза незалежності та стимул для нової агресії Москви.
Голова комітету Ради з міжнародних справ Олександр Мережко попередив, що мирна угода у версії Кремля означає низку небезпечних вимог: відмова України від вступу в НАТО, «денацифікація» та «демілітаризація», визнання особливого статусу російської мови та церкви. Це фактично легітимізувало б контроль Кремля.
Попри тиск, Київ наголошує: основою будь-якого миру мають бути надійні гарантії безпеки. Під час телефонної розмови обговорювалася можливість створення формату, подібного до статті 5 НАТО, який забезпечив би автоматичну реакцію союзників у випадку нового вторгнення.
НАТО офіційно визнає напад на одного члена нападом на всіх. Проте для України такий статус залишається недосяжним: Трамп вже неодноразово заявляв, що членство Києва в Альянсі відтерміноване на невизначений час. Європейські лідери вимагають деталізації, що саме готові гарантувати США.
Росія просуває власний сценарій миру: не перемир’я, а повна угода, яка б закріпила поступки Києва. Відсутність вимоги про припинення вогню дозволяє Москві вести наступальні дії та водночас тиснути дипломатично. Це створює загрозливу асиметрію.
Президент України опинився в складному становищі. З одного боку – потреба зберегти відносини з Вашингтоном, адже США залишаються ключовим постачальником розвідданих і зброї. З іншого – необхідність відстояти суверенітет та уникнути повторення історії «Мінських домовленостей».
На фронті ситуація залишається важкою. Донбас і далі є епіцентром боїв. Київ наголошує: поступки на цьому напрямку означали б відкрити Росії шлях на нові території. Тому українські війська продовжують утримувати оборону, попри втрати та обмежену міжнародну допомогу.
Україна визначає своїм мінімумом: зупинку вогню, відсутність територіальних поступок та юридично обов’язкові гарантії безпеки. Будь-яка угода без цих умов буде сприйнята як капітуляція. Зеленський підкреслює: мир має бути реальним і тривалим, а не короткою паузою.
Попри дипломатичні зусилля Парижа, Берліна та Варшави, їхній вплив обмежений. ЄС підтримує Київ фінансово та зброєю, але головний центр прийняття рішень нині у Вашингтоні. Якщо США змусять Київ до поступок, Європа може опинитися перед фактом.
Майбутні переговори Зеленського з Трампом стануть вирішальними для визначення курсу війни. Український президент має балансувати між потребою співпраці та захистом національних інтересів. Кожне слово і кожна поступка будуть пильно відстежувані як всередині країни, так і серед союзників.
Американський президент прагне швидкого результату, який можна подати як власний дипломатичний успіх. Але така стратегія може призвести до нав’язування Києву сценарію Кремля. Це створює загрозу повторення історичних помилок, коли поспіх призводив до нових воєн.
Україна входить у переговори з США в умовах подвійного тиску – військового з боку Росії та політичного з боку Вашингтона. Від результатів зустрічі у Вашингтоні залежатиме не лише майбутнє війни, але й міжнародна позиція Києва. Перемир’я, гарантії безпеки та збереження територій – ось справжні пріоритети, без яких будь-який мир буде ілюзією.
