Президент України Володимир Зеленський прибуває до Вашингтона не сам. Разом із ним до Білого дому вирушають європейські лідери, щоб підтримати Київ і не допустити розколу НАТО. Такий формат є безпрецедентним: союзники прагнуть гарантувати, що нова хвиля переговорів із Росією не призведе до капітуляції України.
Американський президент Дональд Трамп після саміту з Володимиром Путіним в Алясці різко змінив позицію. Він відмовився від вимоги негайного перемир’я, натомість схиляється до прямого мирного договору, що може включати поступки з боку Києва. Саме тому візит Зеленського до Вашингтона набуває особливого значення.
Зустріч Трампа і Путіна в Алясці показала нову лінію Білого дому. Американський лідер не лише аплодував російському президенту, але й публічно заявив, що Україна має усвідомити різницю сил і йти на поступки. Йдеться про Донбас та інші регіони, де Москва просуває свою агресивну політику.
Путін запропонував «великий договір»: Україна відмовляється від Донбасу, натомість Росія обіцяє письмово не атакувати знову. Проте досвід 2014–2022 років доводить: Кремль неодноразово порушував домовленості.
Зеленський категорично відкинув ідею віддати Донбас. Для Києва це питання не лише території, а й суверенітету. У 2019 році мешканці підконтрольних Україні частин Донбасу голосували саме за Зеленського, сподіваючись на мир без капітуляції.
Європейські союзники теж стурбовані. Париж, Берлін, Лондон, Рим і Брюссель направляють своїх лідерів до Вашингтона, аби не допустити тиску на Київ. Їхня стратегія – тримати США у рамках колективної політики НАТО, а не двосторонніх домовленостей Трамп–Путін.
Зустріч у Білому домі – це шанс визначити, чи залишиться США гарантом безпеки Європи. НАТО вже кілька років перебуває під тиском з боку Москви. Кремль мріє розколоти альянс, змусивши Вашингтон і Брюссель діяти окремо.
Трамп неодноразово натякав, що європейці повинні самі фінансувати оборону України. У відповідь ЄС погодився на масштабні закупівлі американської зброї, фактично підлаштовуючись під політичні вимоги Білого дому.
Росія входить у переговори з позиції сили. На сході її війська просунулися на 10 миль, загрожуючи оточенням українських оборонних ліній. Попри величезні втрати – понад 230 тисяч загиблих російських військових – Кремль може поповнювати армію завдяки людському ресурсу.
Президент США Дональд Трамп у супроводі віцепрезидента Джей Ді Венса, державного секретаря Марко Рубіо та міністра оборони Піта Хегсета зустрічається з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, де президент Трамп оголошує про угоду про постачання американ — Натан Говард
Україна ж бореться з дефіцитом мобілізаційного резерву. Країна чекає на нові постачання озброєнь від союзників і не може дозволити собі втратити ключові міста Донбасу – Слов’янськ і Краматорськ.
Для Путіна Донбас – символ і стратегічна мета. Саме на «захисті» російськомовного населення будується вся кремлівська пропаганда. Для Зеленського ж відмова від цих територій означає втрату легітимності й політичну катастрофу.
Європа намагається зберегти баланс: з одного боку, вона хоче зупинити кровопролиття, з іншого – не допустити розвалу міжнародного права. Будь-яке віддання територій агресору стане небезпечним прецедентом для світового порядку.
Головна інтрига зустрічі у Вашингтоні – майбутнє НАТО. Путін протягом 25 років намагається розколоти альянс. Якщо Трамп просунеться занадто далеко в напрямку Москви, Європа може створити паралельні структури безпеки.
Такий сценарій небезпечний і для самої Америки: без союзників Вашингтон втратить важелі впливу на євразійському континенті.
Візит Зеленського разом із європейськими лідерами – це спроба зупинити небезпечний дрейф США у бік Росії. На кону – не лише доля України, а й майбутнє НАТО та всієї системи колективної безпеки.
Якщо в Білому домі переможе логіка поступок, Україна ризикує втратити частину своєї території. Якщо ж союзники зуміють відстояти жорстку лінію, Кремль отримає сигнал, що його стратегія шантажу більше не працює.
