Українська влада офіційно оголосила про пропозицію провести новий раунд мирних переговорів із Росією вже наступного тижня. Ініціатива прозвучала з вуст президента Володимира Зеленського після призначення нового секретаря Ради національної безпеки й оборони — Рустема Умерова, який уже очолював українську делегацію на попередньому раунді перемовин у Стамбулі.
І хоча дата переговорів наразі не узгоджена, офіційний Київ вважає, що динаміка процесу має бути значно пришвидшена. Зеленський наголосив: "Все має бути зроблено, щоб досягти припинення вогню. Росія має припинити ховатися від рішень". Водночас, за повідомленням агентства "ТАСС", у Кремлі підтверджують лише отримання пропозиції, але не фіксують жодного прогресу в організації зустрічі.
Ця ініціатива відбувається на тлі нової хвилі дипломатичних сигналів зі США. Президент Дональд Трамп, який нещодавно знову активізував риторику щодо України, висунув Росії ультиматум: або припинення бойових дій протягом 50 днів, або повноцінна хвиля "вторинних тарифів" на 100%. Ця ініціатива здобула підтримку як у Конгресі, так і серед союзників США в Європі.
Британія і Німеччина оперативно відреагували на нову ініціативу, оголосивши про постачання нових систем ППО для України. Міністр оборони Великої Британії Джон Хілі на засіданні Групи оборонної підтримки України заявив: "Ми оголошуємо про 50-денну кампанію, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів". Таким чином, Україна отримує не лише зброю, а й стратегічну підтримку для відновлення переговорного процесу.
Ключовим викликом для мирних переговорів залишається позиція Кремля. Речник президента РФ Дмитро Пєсков знову наголосив, що цілі "спеціальної воєнної операції" не змінилися. І хоча сам факт потенційної зустрічі між Путіним і Трампом визнається як можливий, Кремль демонструє небажання поступатись навіть у риториці.
Україна ж намагається зміцнити свої переговорні позиції не лише за рахунок зовнішньої підтримки, а й завдяки реальним дипломатичним досягненням. Рустем Умеров уже забезпечив масштабний обмін військовополоненими у червні. І хоча нова ініціатива ще не має дати, вже ведуться перемовини про повторний обмін, що дозволить посилити довіру до процесу.
Ще один аспект, що посилює українську позицію — прагнення реалізувати домовленості з адміністрацією Трампа. Зеленський відкрито заявив про очікування швидкого постачання нових систем ППО і безпілотників, а також висловив готовність до прямої зустрічі з Путіним: "Україна готова до такої зустрічі", — підкреслив президент.
Насправді, це може стати найамбітнішою спробою дипломатичного прориву від початку 2023 року. Вперше за тривалий час і Київ, і Вашингтон, і, частково, Москва починають публічно коментувати можливість контактів на найвищому рівні. Трамп, зі свого боку, намагається конвертувати миротворчу риторику в політичні дивіденди напередодні виборів, а Зеленський — повернути контроль над безпековим порядком денним.
Проте зволікання з боку Кремля та риторика про "незмінність цілей" війни демонструє, що російське керівництво поки що не готове до компромісів. Саме тому так важлива ініціатива "50-денного тиску", озвучена західними партнерами України. Якщо Путін не відреагує на цю рамку, ризик ескалації зростає в рази.
На глобальному рівні це також вписується в нову геополітичну реальність: США дедалі більше перекладають відповідальність за безпеку Європи на саму Європу, а Україна стає не лише ареною бойових дій, а й платформою для реалізації нових переговорних форматів.
Очевидно, що результат цієї ініціативи стане відомим у найближчі тижні. Але вже сьогодні можна зробити попередні висновки. По-перше, Україна знову взяла ініціативу в дипломатичному процесі. По-друге, західні партнери готові до тиску на Кремль, включаючи економічні заходи. І, по-третє, доля переговорів багато в чому залежить від внутрішньої динаміки в самій Росії, яка досі публічно не демонструє готовності до компромісів.
Ситуація залишається напруженою, але не безнадійною. І хоча війна продовжується, вікно можливостей для політичного вирішення конфлікту, схоже, починає відчинятись. Але лише за умови, що Кремль погодиться змінити риторику сили на мову відповідальності.
