Президент України Володимир Зеленський останніми тижнями посилено просуває серед західних лідерів свій так званий «план перемоги», який, за його словами, має завершити війну з Росією наступного року. Однак підтримка цього плану з боку Заходу залишається обмеженою – країни-партнери надають переважно формальну риторику.
Жодна держава не погодилася дозволити Україні використовувати західні далекобійні ракети для ударів по військових цілях глибоко в Росії. Так само не було заявлено публічної підтримки щодо вступу України до НАТО, поки триває війна.
За цими показниками поїздка Зеленського до США та Європи може здатися невдалою. Проте, як зазначають деякі аналітики, справжнім адресатом цього плану може бути саме українська публіка.
Зеленський демонструє народу, що робить усе можливе, підготовлюючи його до ймовірності компромісного рішення і, можливо, вказуючи на Захід як на зручного винуватця.
За умов ослабленої підтримки з Заходу, складної ситуації на східному фронті, а також наближення виборів у США, що можуть змінити курс американської політики щодо України, Зеленський змушений шукати нові варіанти.
Місто Сіверськ, Україна, залишається під майже постійним обстрілом з окупованої Росією території на сході. Тайлер Хікс
Як зазначив Майкл Джон Вільямс, професор міжнародних відносин з університету Сірак’юс: «Він повинен показати, що зробив усе можливе, що вичерпав усі варіанти».
Президент намагається забезпечити підтримку від союзників, зокрема США, щоб Україна могла вести переговори з позиції сили. Водночас поява північнокорейських військових, які приєдналися до росіян у районі Курська, підтверджена керівництвом НАТО, стала ще одним аргументом для просування його плану.
Під час інтерв'ю минулого тижня Зеленський зауважив, що не має альтернативного плану у випадку, якщо Захід не підтримуватиме його ініціативу. «Я не наполягаю на тому, щоб вони робили це саме так, – сказав Зеленський. – Але якщо є інша ідея, то будь ласка, покажіть її». Він також висловився за недопущення передачі територій, але натякнув на можливі дипломатичні кроки для захисту енергетичної інфраструктури та забезпечення безпечного коридору для судноплавства в Чорному морі.
За словами американських посадовців, план Зеленського виглядає нереалістичним і майже повністю залежить від західної допомоги. Зокрема, одна з пропозицій президента – «пакет неядерного стримування», який би включав постачання Україні крилатих ракет «Томагавк». Цю пропозицію американські експерти назвали нездійсненною, оскільки дальність дії таких ракет значно перевищує можливості наданих Україні систем ATACMS, кількість яких була обмеженою.
Україна також не надала переконливих аргументів щодо використання далекобійної зброї, заявили американські посадовці, зазначаючи, що кількість цілей на території Росії перевищує доступні запаси ракет.
Як повідомляє газета Дейком, Зеленський був приголомшений, коли під час зустрічі з президентом Байденом у вересні не отримав дозволу на використання американських ракет для ударів по території Росії. Раніше Байден зазвичай поступався українським запитам щодо озброєнь, таких як танки Abrams, винищувачі F-16 та ракети ATACMS.
Українські військові вели вогонь з гаубиці по російських позиціях у Покровському районі минулого місяця. Україна наполегливо просила Захід про зброю більшої дальності протягом всієї війни. Ніколь Танг
Війна продовжує завдавати великих втрат обом сторонам. Росія просувається на сході, а українські військові, багато з яких приєдналися до армії після вторгнення, виснажені. Новобранці нерідко старші та недостатньо підготовлені. Водночас Росія зазнає значних втрат – за даними американських та британських аналітиків, у вересні загибель та поранення російських військових сягали понад 1200 осіб щодня.
Незважаючи на це, сторони поки що не готові до формальних переговорів. Президент Росії Володимир Путін неодноразово заявляв про готовність до діалогу, але, як вважають українські та західні аналітики, це скоріше вимога капітуляції, аніж реальний крок до миру.
Останні опитування показують, що більшість українців і досі не готові відмовитися від територій на користь Росії. Проте в умовах зміни міжнародного ландшафту та зростаючої втоми Заходу від війни Зеленський змушений балансувати між політичними вимогами вдома та тиском з-за кордону.
У свою чергу, криза на Близькому Сході відволікає увагу світової спільноти від України. Президент Чехії та інші дипломати почали говорити про те, що Україні, можливо, доведеться тимчасово поступитися територіями. Багато аналітиків припускають, що конфлікт може завершитися домовленістю про припинення вогню вздовж нової лінії фронту.
Вплив на долю війни може мати і результат майбутніх виборів у США. Екс-президент Дональд Трамп та його соратник Дж. Д. Ванс відкрито сумніваються в необхідності продовжувати підтримку України, тоді як віце-президент Камала Гарріс підтримує нинішню політику Байдена, хоча можливе коригування допомоги.
Багато експертів вважають, що навіть віце-президент Камала Гарріс, яка заявила, що продовжуватиме підтримувати Україну президентом Байденом, може скоригувати допомогу, яку Сполучені Штати надають Україні, якщо її оберуть президентом наступного місяця. Ерін Шафф
Найвищою метою Зеленського залишається вступ України до НАТО. Проте США та Німеччина побоюються, що вступ у розпал війни може втягнути НАТО у конфлікт з ядерною Росією. З іншого боку, українці можуть сподіватися, що після виборів Байден піде на кроки, що зміцнять його спадщину як союзника України.
Водночас, серед українців наростає розчарування західною підтримкою. За оцінками Інституту світової економіки у Німеччині, США та Європа витратили на допомогу Україні близько 220 мільярдів доларів, проте відчуття, що союзники надають лише достатньо для того, щоб Україна не програла, залишається.
«Скоро може нікого не залишитися, щоб використовувати цю зброю», – скаржиться волонтер Євген Тузов, натякаючи на обмежену підтримку Заходу та бажання союзників послабити Росію, а не забезпечити перемогу України.
