Поки Україна докладає зусиль для відновлення пошкоджених російськими ударами енергетичних об’єктів, на тлі втомленого від війни населення вимальовується одне з найгірших випробувань за всю історію конфлікту. Руйнівні атаки на електростанції та інфраструктуру загрожують безпрецедентними відключеннями електроенергії в найбільш критичний момент року — взимку.
За словами українського президента Володимира Зеленського, який виступив перед Генеральною Асамблеєю ООН у середу, президент Росії Володимир Путін намагається зламати дух українців, атакуючи енергетичну інфраструктуру країни.
«Так готується Путін до зими: він сподівається мучити мільйони українців, звичайні сім’ї, жінок, дітей, звичайні міста і села. Путін хоче залишити їх у темряві та холоді цієї зими, змушуючи Україну страждати і здатися», — сказав Зеленський.
Національна енергосистема вже працює з дефіцитом через численні удари російських ракет, що цього року значно пошкодили енергетичну інфраструктуру. Прогнози коливаються від найкращого сценарію з чотирма годинами відключень на день до найгіршого — понад 20 годин темряви щодня у розпал морозної зими.
Наслідки від тривалих відключень електроенергії будуть значними — від перебоїв з водопостачанням та опаленням до ще більших ударів по економіці країни, яка вже відчуває на собі наслідки війни. Однак найбільшим викликом може стати моральне виснаження українців. Після понад двох з половиною років війни, без чіткої перспективи на швидку перемогу та на фоні нещодавніх невдач на полі бою, люди перебувають на межі своїх можливостей.
Це виснаження має безпосередні військові наслідки, оскільки багато бойових підрозділів значною мірою покладаються на цивільні пожертви для закупівлі необхідного обладнання — підтримка, яка, ймовірно, зменшиться, якщо люди вичерпають свої ресурси.
«Цієї зими ми можемо опинитися у серйозній, дуже серйозній біді», — сказав високопоставлений український чиновник на умовах анонімності через чутливість теми. У міру того, як зима буде набирати обертів, люди можуть «ставати зношеними, пригніченими та злими».
Зрештою, це може вплинути на суспільний моральний дух. «Мій найбільший страх полягає в тому, що люди переживуть таку зиму, і не буде жодного способу досягти консенсусу серед населення», — додав він.
Громадська думка підтверджує його побоювання, зазначив Антон Грушевський, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології. Він описав «зростаючу втому, що спричиняє більше конфліктів, оскільки люди стають більш психологічно нестабільними».
На даний момент, при температурі близько 20°C, громадськість мало думає про те, що чекає попереду, каже Грушевський. Він навів приклад свого багатоквартирного будинку в Києві, де мешканці намагаються зібрати гроші на додатковий генератор.
«На даний момент лише невелика частина квартир надала гроші, тому що багато хто думає: “Зараз досить хороша погода, немає відключень електроенергії — можливо, ми впораємося”, — розповідає він.
Але холодні дні та темрява неминуче прийдуть, і разом з ними може змінитися ставлення українців до війни. Грушевський зазначає, що більшість населення категорично проти миру з Росією «за будь-яку ціну» — і найімовірніше, так і залишиться. Але опитування показують зростання кількості людей, готових піти на важкі компроміси, аби закінчити війну.
Його дослідження показують, що готовність до територіальних поступок серед населення зросла з 10 відсотків у травні 2023 року до 32 відсотків через рік. Це число зросло до 57 відсотків, якщо потенційна угода включатиме членство в НАТО, залишивши під російським контролем лише схід і Крим.
Розчарування в західних партнерах України також може зрости, якщо вони не нададуть країні додаткових засобів протиповітряної оборони та продовжать відмовляти українським силам у дозволі на проведення глибоких ударів по території Росії, заявила Вікторія Войцицька, лідер громадянського суспільства та колишній депутат парламенту.
Часткове відключення електроенергії після російських ударів на Подолі в Києві 28 серпня. Роман Піліпей/AFP/Getty Images
«Якщо ми побачимо, що нас не залишають наодинці і нам надають інструменти для боротьби на полі бою, то тут буде боляче, але ми виживемо», — сказала вона, і люди збережуть свій бойовий дух.
Але якщо західні союзники не нададуть Україні необхідну зброю, «то це буде зовсім інша історія». Вона згадала ситуацію на початку року, коли у Конгресі США було заблоковано пакет військової допомоги на суму 61 мільярд доларів, що дозволило російським силам просунутися на сході та посилити обстріли українських міст ракетами.
«Нам обіцяли, обіцяли, обіцяли… і були затримки, затримки, затримки», — сказала вона. Через російські ракетні атаки навесні «ми втратили дев’ять гігават електроенергії» — близько половини енергетичних потужностей України.
Деякі з цих втрат відновлюються. Цього року найбільша приватна енергетична компанія України, ДТЕК, повідомила, що близько 90 відсотків її вугільних електростанцій були пошкоджені або знищені. Сьогодні компанія на шляху до відновлення 70 відсотків цих електростанцій до початку зими, заявив генеральний директор Максим Тімченко.
Союзники України також мобілізують значні обсяги обладнання для ремонту електромережі після російських повітряних атак, і Європейський Союз пообіцяв майже 300 мільйонів доларів на підтримку енергетичного сектора.
«Як друзі та партнери України, ми маємо зробити все можливе, щоб світло залишалося ввімкненим», — заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн минулого тижня, оголосивши «зимовий план» для України, який забезпечить понад чверть її зимових енергетичних потреб.
Це включає «цілу теплову електростанцію, яку демонтують у Литві та відправляють по частинах до України», — сказала вона. ЄС також планує збільшити експорт електроенергії до України.
Частина виробництва електроенергії в Україні стане менш централізованою завдяки меншому обладнанню, як-от газові турбіни та відновлювані джерела енергії, а не великим електростанціям, що використовуються наразі. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив цього місяця, що понад 80 відсотків українських шкіл та всі лікарні мають власні генератори.
Однак основна частина виробництва електроенергії цієї зими все одно буде зосереджена на великих електростанціях, що дозволить Росії завдавати максимальних збитків цілеспрямованими ракетними ударами — що чітко продемонстрували минулого місяця, коли московські сили здійснили один з найбільших бомбардувань з початку війни.
Два дні після Дня незалежності України, 24 серпня, Росія випустила 127 ракет і 109 безпілотників-камікадзе, завдавши ударів по 15 регіонах і спричинивши відключення електроенергії по всій країні. Дві атомні електростанції також були відключені від електромережі через проблеми безпеки, повідомили українські чиновники в листі до Міжнародного агентства з атомної енергії минулого місяця.
Українські офіційні особи попереджають, що атомні електростанції країни, які забезпечують понад половину потреб країни в електроенергії, є ціллю для атак — або щонайменше під загрозою удари по підстанціях, які з’єднують їх із загальною мережею.
Росія «готуватиме удари по критичних об'єктах» української ядерної енергетичної системи «напередодні зими», заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в заяві в суботу, посилаючись на дані української розвідки.
Атаки будуть націлені на «відкриті розподільні пристрої атомних електростанцій і трансформаторні підстанції», що створює «високий ризик ядерного інциденту, який матиме глобальні наслідки», сказав він.
Минулого тижня Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявила, що є «розумні підстави вважати», що ракетна кампанія Росії проти енергетичної системи України «порушила основоположні принципи міжнародного гуманітарного права».
«Ця зима буде достатньо складною, і людям, ймовірно, доведеться справлятися з плановими відключеннями електроенергії по всій країні», — заявила Даніела Белл, керівник місії, у пресрелізі. «Будь-які додаткові атаки, які призведуть до тривалих відключень електроенергії, можуть мати катастрофічні наслідки».
