Після більш ніж трьох років повномасштабної війни в Україні, геополітична сцена знову змінюється. Росія й США готуються до зустрічі на найвищому рівні — вперше з 2021 року. Оголошення про переговори між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом викликало хвилю реакцій у світі, адже наслідки цього саміту можуть докорінно змінити політичну карту Європи.
Дональд Трамп, який намагається позиціонувати себе як миротворець, уже кілька місяців шукає спосіб примусити Росію до згоди. Його спецпредставник Стів Віткофф провів щонайменше п’ять раундів переговорів із Путіним, намагаючись знайти компроміс щодо завершення війни. У той час як адміністрація Байдена робила ставку на військову підтримку України й санкції проти Кремля, Трамп робить ставку на особисту дипломатію та економічний тиск.
Трамп чітко дав зрозуміти, що прагне швидкого результату. Він уже пригрозив ввести нові санкції не лише проти Росії, а й проти країн, які купують її нафту. Індія — головний імпортер — уже отримала свою "кару": 25% тарифів, а з 28 серпня — ще плюс 25%. У хід пішли економічні інструменти, які мають змусити партнерів Кремля відмовитися від підтримки.
Президент України Володимир Зеленський оперативно відреагував на новину про потенційний саміт. У розмові з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем він наголосив: війна відбувається в Європі, а отже Європейський Союз має бути повноцінним учасником будь-яких мирних переговорів. Україна вже є кандидатом на вступ до ЄС, тому виключення її або європейських партнерів із процесу створює загрозу легітимності домовленостей.
У Києві побоюються, що Трамп може погодитися на умови Кремля, які передбачають фактичну капітуляцію України. Раніше Трамп заявляв, що війну можна зупинити "за 24 години", якщо сторони погодяться на поступки. Проте такі поступки, як визнання російського контролю над окупованими територіями, є неприйнятними для українського народу.
Новина про майбутній саміт миттєво вплинула на економіку: російська біржа зросла на 5%, рубль укріпився. Це свідчить про очікування відновлення ділових відносин між США і РФ, що в Кремлі називають "взаємовигідним сценарієм". Така риторика викликає занепокоєння в Києві, де побоюються, що інтереси України будуть обміняні на зниження геополітичної напруги між двома наддержавами.
У країнах Європи зростає тривога. Франція, Німеччина, Польща та країни Балтії чітко розуміють: якщо США й Росія домовляться за спиною Києва, це може створити прецедент, який підірве довіру до Заходу. До того ж такий сценарій лише заохочуватиме агресію в майбутньому.
Прокремлівські медіа вже називають Путіна майстром дипломатичної гри, який "закрутив Трампа в карусель переговорів". Ймовірно, Кремль сподівається використати ці переговори для легалізації своїх захоплень або хоча б для замороження конфлікту на вигідних умовах.
Незважаючи на ризики, Зеленський не відкидає переговорів. Він відкрито заявив, що Україна не боїться тристоронньої зустрічі, але очікує такої ж сміливості від Росії. Київ хоче "гідного миру", який не передбачає втрати суверенітету чи територій.
Нагадаємо, що Україна вже давно просуває власну "формулу миру", яка включає виведення військ РФ, гарантії безпеки й відновлення територіальної цілісності. Проте ця формула іде врозріз із умовами, які, ймовірно, обговорюються в Москві та Вашингтоні.
Саміт Трампа і Путіна може стати точкою біфуркації: або Україна збереже незалежність і отримає міжнародні гарантії безпеки, або Захід ризикує втратити свого головного форпосту у протистоянні з авторитаризмом. Роль Європи в цих переговорах має бути ключовою, адже йдеться не лише про майбутнє України, а й про архітектуру всієї європейської безпеки.
