З огляду на нагальні події та численні зміни у геополітичному ландшафті, розмова між президентом Дональдом Трампом та президентом Володимиром Путіним набуває особливого значення. Ця зустріч, яку Трамп порівнює із Ялтинською конференцією 1945 року, в якій були визначені основні контури післявоєнного поділу Європи, може стати визначальною в питанні того, які території та стратегічні об’єкти залишаться під контролем Росії після укладення можливого перемир’я в Україні.
За словами Трампа, головна тема переговорів стосуватиметься того, «що Україна втратить», адже в розмові планується обговорити, якою буде винагорода Росії за 11 років агресії проти України. Перший етап цієї агресії почався у 2014 році з анексії Криму, а згодом ескалувався до повномасштабного вторгнення, яке розпочалося три роки тому. Російські війська сьогодні контролюють приблизно 20% території України, що вже є підґрунтям для розмов про остаточний розподіл землі.
Рятувальники працюють на місці російського ракетного удару через кілька днів після того, як США заморозили військову допомогу та розвідувальні дані Україні. Віталій Гнідий
Водночас, деталі переговорів залишаються невизначеними. Трамп уникнув конкретних заяв про те, які саме частини українських земель можуть потрапити до складу Росії, але наголосив, що переговори торкнуться і таких стратегічно важливих об’єктів, як, наприклад, Запорізька АЕС — найбільший атомний об’єкт Європи. За його словами, питання енергетичної безпеки, включаючи обговорення майбутнього експлуатації електростанцій, стане однією з ключових тем розмови. З одного боку, цей об’єкт має величезне стратегічне значення, з іншого — його перебування під контролем окупантів може створити довгострокові ризики для регіону.
На фоні підготовки до розмови з'являються і інші важливі аспекти. За інформацією, перед дзвінком між Трампом і Путіним, провідні радники та представники американської адміністрації тривалий час працювали над тактикою переговорів. Серед них особливо виділяється Стів Віткофф, давній бізнес-партнер Трампа, який нещодавно зустрічався з російським лідером у Москві для узгодження деталей розмови. Ці зустрічі свідчать про намір американської сторони не лише закріпити вже існуючі позиції, але й обговорити потенційні поступки з боку України.
Держсекретар США Марко Рубіо, радник США з національної безпеки Майк Вальц, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, глава Офісу президента України Андрій Єрмак та міністр оборони України Рустем Умеров проводять зустріч Сол Леб
Офіційні представники адміністрації наголошують на тому, що переговори мають бути практичними і зосередженими на припиненні бойових дій. На тлі багаторічного конфлікту, який забрав сотні тисяч життів і поставив під загрозу безпеку не лише регіону, але й усього світу, питання припинення війни набуває вирішального значення. Відповідно до заяв головного радника з національної безпеки Майкла Вальца, головною метою переговорів є встановлення припинення бойових дій, щоб уникнути подальшого кровопролиття.
За словами Вальца, альтернативою укладенню перемир’я могла б стати політика, схожа на підхід колишнього президента Джо Байдена, коли США обіцяли підтримку Україні «стільки, скільки буде потрібно». Проте така стратегія, за словами радника, веде до затяжного конфлікту, в ході якого щомісяця втрачаються сотні тисяч життів. Саме тому на сьогоднішній день питання припинення бойових дій набуває першорядного значення.
Нікополь, Україна, жителі бачили Запорізьку атомну електростанцію через річку. Завод досі є, але через руйнування дамби річки немає Фото з Архіву
Незважаючи на те, що американські чиновники стверджують про тісну координацію з українським керівництвом і європейськими партнерами, багато українських експертів висловлюють занепокоєння. Зокрема, існують побоювання, що в ході переговорів Трамп може погодитися на інші територіальні поступки, окрім тих, які вже окуповані російськими військами. Одним із таких суперечливих пунктів може стати доля стратегічного міста Одеси, яке є ключовим морським портом України.
Водночас, адміністрація Трампа вже давала зрозуміти, що Росія збереже контроль над Кримом, що, якось іронічно, співпадає з місцем проведення Ялтинської конференції. Ця подія в історії Європи символізувала поділ континенту на західний, орієнтований на США, та східний, контрольований Радянським Союзом. Сучасний сценарій знову повертає на передній план питання розподілу територій між великими державами, що може стати основою для нового геополітичного порядку.
Деякі аналітики порівнюють сьогоднішню ситуацію з умовами кінця Другої світової війни, коли за столом переговорів сиділи лідери найпотужніших країн світу, щоб визначити майбутнє Європи. Професор міжнародної політики Моніка Даффі Тофт з Тафцського університету зазначає, що сьогоднішній геополітичний ландшафт, попри всі відмінності, має певні спільні риси з тим, що спостерігався в 1945 році. «Велики держави сьогодні намагаються перерозподілити впливи та визначити новий глобальний порядок, як це робили союзники в Ялтині», — підкреслює вона. Також вона зазначає, що територіальні амбіції Путіна й, можливо, навіть Трампа, спрямовані на те, щоб зробити їхні країни «великими знову», що викликає занепокоєння щодо потенційних змін у глобальному балансі сил.
Делегація США, включаючи держсекретаря Марко Рубіо, сидить другий зліва, зустрічається з представниками Москви, включаючи російського міністра закордонних справ Сергія В. Лаврова (праворуч), у Саудівській Аравії у вівторок Фото басейну Евелін Хокштайн
Не менш важливими стають питання, пов’язані з безпекою регіону. Деякі західні країни, зокрема Франція та Велика Британія, висловили готовність розмістити свої війська в Україні для забезпечення стабільності після укладення перемир’я. Проте поки що немає гарантій, що Росія погодиться на створення миротворчої чи тригерної сили, що могла б стати своєрідним гарантом безпеки для України. Без участі американських сил ця ідея може залишитися лише на папері, адже європейські військові структури не завжди здатні ефективно діяти без додаткової підтримки з боку Сполучених Штатів.
У контексті переговорів з’являються також інші кроки, спрямовані на послаблення позицій України на міжнародній арені. Зокрема, Міністерство юстиції США повідомило європейським партнерам про те, що Америка виходить із багатонаціональної групи, яка займається розслідуванням лідерів, відповідальних за агресію проти України. Крім того, робота команди з розслідування військових злочинів, створеної під керівництвом генерального прокурора Мерріка Гарланда, значно скорочується. Ці кроки свідчать про те, що адміністрація Трампа готова йти на поступки задля досягнення компромісу з російською стороною, що може мати далекосяжні наслідки для міжнародного правосуддя та боротьби зі злочинами проти людства.
Президент Росії Володимир Путін розмовляє з кремлівським кореспондентом державного телебачення Павлом Зарубіним у своїй резиденції під Москвою, Росія, 24 лютого 2025 року. Михайло Метцель/Sputnik
Усі ці зміни викликають неоднозначну реакцію в міжнародній спільноті. Для українського керівництва така перспектива є надзвичайно болючою, адже будь-які територіальні поступки можуть мати катастрофічні наслідки для суверенітету країни. Водночас, сторонники ідеї припинення війни аргументують, що триваючий конфлікт призводить до невиправних людських втрат і розгортання сценарію, схожого на глобальний конфлікт.
Дискусія навколо цих переговорів також піднімає питання ролі інших великих гравців на світовій арені, зокрема Китаю. Професор Тофт наголошує, що результат розмов між Трампом і Путіним може стати індикатором того, як далі розвиватимуться події, якщо Сі Цзіньпін вирішить застосувати силу для досягнення своїх амбіцій щодо Тайваню. Це питання набуває особливої актуальності, адже події в Україні вже впливають на глобальний баланс сил і можуть змінити стратегічну ситуацію в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Історична паралель із Ялтинською конференцією є не випадковою. Тоді союзники, незважаючи на різні ідеології та стратегічні інтереси, змушені були домовлятися про майбутнє Європи, формуючи новий світовий порядок. Сьогодні аналогічна динаміка виявляється між потужними державами, де політичні та військові інтереси переплітаються з прагненням до геополітичного впливу та відновлення національної величі. На тлі цього виникає фундаментальне питання: чи зможе міжнародна спільнота знайти компроміс, який задовольнить як безпеку, так і територіальну цілісність, або ж ми станемо свідками нової хвилі конфліктів, що загрожують стабільності у всьому світі.
Переговори між Трампом і Путіним вже зараз викликають активну дискусію серед експертів і політиків. Одні стверджують, що зупинка бойових дій є єдиним виходом із ситуації, адже в умовах безперервних атак і деструктивних бойових дій життя мирного населення невблаганно стає ставкою. Інші ж побоюються, що поступки України можуть відкрити двері для подальших територіальних претензій і стати прецедентом, який негативно вплине на міжнародне право та принципи невтручання у внутрішні справи держав.
Майкл Уолтс, ліворуч, радник США з національної безпеки, був активним захисником України під час свого перебування в Конгресі від Республіканської партії від Флориди. Тірні Кросс
Незалежно від підсумкового результату розмови, очевидно одне: майбутнє України, її територіальна цілісність і безпека залишаються в центрі уваги світової спільноти. Якщо переговори виявляться успішними з точки зору припинення бойових дій, вони можуть стати поштовхом до встановлення нового порядку сил у Європі. Однак, за будь-яких обставин, рішення, прийняті за столом переговорів між Трампом і Путіним, будуть мати далекосяжні наслідки для регіону та всієї планети.
Таким чином, ця розмова стає не просто обговоренням умов перемир’я, а справжнім випробуванням міжнародної дипломатії. Вона піднімає питання історичної справедливості, геополітичних амбіцій та моральної відповідальності перед майбутніми поколіннями. Світ уважно стежить за тим, як великі держави обговорюють долю України, і чи вдасться знайти баланс між прагненням до миру та збереженням національної цілісності.
З огляду на всі вищезазначені аспекти, можна зробити висновок, що переговори між Трампом і Путіним стануть історичним поворотним моментом. Незалежно від того, чи буде досягнуто остаточного рішення щодо розподілу українських територій, цей діалог відображає глибші процеси, що відбуваються у глобальній політиці. Події, які розгортаються сьогодні, нагадують нам про те, що світ не може повернутися до старих норм, і що новий порядок вимагає радикальних змін у підходах до вирішення конфліктів.
У майбутньому ці переговори можуть стати каталізатором для нової ери у відносинах між державами, де компроміси та поступки будуть обов’язковими, аби зберегти мир і стабільність. Проте питання, що постають перед міжнародною спільнотою, залишаються відкритими: чи вдасться уникнути ескалації конфлікту, і чи не стане сьогоднішня розмова поштовхом до подальших суперечок, що можуть в кінцевому результаті призвести до глобального конфлікту?
Як би не склалися події, розмова між Трампом і Путіним є черговим доказом того, що геополітична арена сьогодні знаходиться під впливом старих протиріч, але в новій, невідомій формі. І хоча результати цих переговорів поки що неясні, вони вже задають тон для майбутніх дискусій і рішень, які визначать не лише майбутнє України, а й загальний глобальний баланс сил у найближчі десятиліття.
