Україна погодилася передати частину доходів від мінеральних ресурсів США
Україна володіє величезними запасами критичних мінералів, включаючи титан, літій, уран і рідкоземельні елементи, які мають стратегічне значення для високотехнологічних галузей. Саме ці ресурси стали ключовим елементом у складних переговорах між Києвом і Вашингтоном, що відбулися на тлі четвертого року війни з Росією.
Згідно з домовленістю, частина доходів від майбутньої монетизації українських природних ресурсів, включаючи нафту, газ і рідкоземельні метали, буде спрямована до американського фонду, контрольованого урядом США. Однак, попри наполягання української сторони, угода не містить чітких гарантій безпеки, які Київ вимагав в обмін на доступ до своїх стратегічних ресурсів.
Трамп наполягав на «відшкодуванні» за військову допомогу
Президент США Дональд Трамп ще на початку своєї виборчої кампанії заявив, що союзники Америки мають компенсувати фінансову підтримку, яку отримують від Вашингтона. Україна, яка отримала значну військову допомогу від США з 2022 року, опинилася під тиском вимог Білого дому щодо економічної «віддачі».
Попередні варіанти угоди містили суперечливі положення: зокрема, вимогу, щоб Україна внесла $500 мільярдів у спеціальний фонд США та погодилася на повернення подвійної суми майбутньої американської допомоги. Президент Володимир Зеленський категорично відкинув такі умови, наголошуючи, що «не підписуватиме документ, який залишить борговий тягар на десять поколінь українців».
Після кількох раундів переговорів з документа вилучили ці пункти, що зробило угоду більш прийнятною для Києва. Вона передбачає, що 50% доходів від видобутку критичних мінералів і енергоресурсів будуть спрямовані у спеціальний фонд, частково підконтрольний США.
Примітка. Критичні корисні копалини – це корисні копалини, важливі для промисловості, включно з багатьма зеленими технологіями, і мають високий ризик перебоїв у постачанні Джерела: Conflict and Environment Observatory, Institute for the Study of War with American Enterprise Institute’s Critical Threats Project Critical Threats Project
Чи отримала Україна гарантії безпеки?
Головним пріоритетом для Києва було закріплення чітких гарантій безпеки в обмін на передачу прав на використання мінеральних ресурсів. Проте, як показали фінальні переговори, американська сторона так і не взяла на себе жодних прямих військових зобов’язань.
На думку критиків угоди, відсутність безпекових гарантій означає, що Україна фактично погодилася передати частину своєї економічної незалежності в обмін на економічну підтримку, яка не має жодних зобов’язань щодо захисту від російської агресії.
Водночас радник Трампа з національної безпеки Майк Волц заявив, що сам факт економічного партнерства з США «захистить Україну від подальших атак Росії», оскільки американські інвестиції створять новий рівень міжнародної відповідальності за майбутнє країни.
Чому українські ресурси такі важливі для США?
Україна має одні з найбільших у світі запасів критичних мінералів, які є стратегічно важливими для виробництва електроніки, оборонної промисловості та альтернативної енергетики.
- Титан – ключовий матеріал для авіабудування, військової техніки та медичних імплантатів. Україна займає близько 6% світового виробництва титану.
- Літій – основний елемент для батарей електромобілів і смартфонів. Українські родовища становлять третину всіх запасів літію в Європі.
- Уран – основа для атомної енергетики. Україна має найбільші запаси урану в Європі, що робить її потенційним постачальником ядерного палива.
- Рідкоземельні метали – використовуються у виробництві мікрочипів, зброї, електротехніки. США намагаються зменшити залежність від Китаю, який контролює 80% світового ринку цих ресурсів.
Багатоковшові екскаватори видобувають рідкоземельні матеріали на українській землі у вівторок у Житомирській області України. Libkos
Чи є ризики для Києва?
Попри потенційні економічні вигоди, угода має низку ризиків:
- Відсутність гарантій безпеки – США не зобов’язуються допомагати Україні у разі подальшої агресії з боку Росії.
- Політичний тиск – Україна ризикує опинитися в залежності від американських рішень щодо розподілу прибутків від видобутку ресурсів.
- Ризики втрати контролю над надрами – частка українських мінеральних багатств фактично переходить під управління США.
- Невизначеність щодо інвестицій – залучення інвесторів у воєнний час може бути складним завданням.
Крім того, деякі великі родовища літію та рідкоземельних металів знаходяться на тимчасово окупованих територіях, що робить їхній видобуток неможливим до завершення війни.
Висновки: стратегічна угода чи економічний тиск?
Попри заяви обох сторін про взаємну вигоду, угода між Україною та США викликає багато суперечливих питань. З одного боку, вона відкриває економічні можливості, залучає західні інвестиції та посилює позиції України на світовому ринку. З іншого боку, вона демонструє, що Вашингтон схиляється до економічного підходу у відносинах з Києвом, відходячи від традиційного союзництва, побудованого на військовій підтримці.
Чи стане ця угода трампліном для відновлення української економіки, чи перетвориться на інструмент геополітичного контролю – покаже лише час.
