Рік, що перевершив найгірші прогнози
2025 рік увійшов в історію України як період, коли ціна війни для цивільного населення досягла небачених масштабів. За даними ООН, кількість загиблих мирних жителів стала найвищою від початку повномасштабного вторгнення. Ці цифри не є абстрактною статистикою — за кожним числом стоїть зруйноване життя, обірвана історія родини, дитинство, яке так і не встигло розпочатися.
Згідно зі щомісячним звітом Місії ООН із моніторингу прав людини, упродовж 2025 року в Україні загинули 2514 цивільних осіб, ще 12 142 людини дістали поранення. Це на 31% більше смертей, ніж у 2024 році. Така динаміка свідчить не лише про інтенсивність бойових дій, а й про зміну характеру загроз для мирного населення.
Особливо тривожним є той факт, що 97% підтверджених смертей сталися на територіях, які перебувають під контролем України. Це означає, що удари дедалі частіше припадають на міста, села й громади, де проживають звичайні люди, які намагаються жити, працювати й виживати в умовах постійної небезпеки.
Експерти ООН пов’язують зростання жертв серед цивільних із посиленням бойових дій уздовж лінії фронту та розширенням використання далекобійних засобів ураження. Війна перестала бути локалізованою — вона проникає глибоко в тил, руйнуючи відчуття безпеки навіть там, де раніше його ще можна було зберегти.
Цей рік став переломним у сприйнятті війни багатьма українцями. Навіть ті, хто тривалий час намагався залишатися осторонь, були змушені зіткнутися з її наслідками безпосередньо — через втрату близьких, знищене житло або вимушений виїзд.
Прифронтові громади та найвразливіші групи
Найбільший тягар втрат у 2025 році знову ляг на прифронтові райони. Саме там сталося 63% усіх випадків загибелі цивільних. Ці території поступово перетворюються на зони, де нормальне життя стає майже неможливим, а кожен день — випробуванням на виживання.
Посилені спроби захоплення нових територій призвели до масових руйнувань житлових будинків, лікарень, шкіл і об’єктів критичної інфраструктури. Разом із цим зникає доступ до базових послуг — електроенергії, води, медичної допомоги. Для багатьох громад це означає повну ізоляцію та постійну загрозу для життя.
Особливо болісно війна вдарила по людях літнього віку. Хоча вони становлять близько чверті населення України, саме ця група виявилася однією з найбільш постраждалих. Багато літніх людей залишаються в прифронтових населених пунктах через брак можливостей або сил для евакуації, наражаючись на щоденну небезпеку.
Значну роль у зростанні кількості жертв відіграло активне використання дронів малої дальності. У 2025 році кількість загиблих і поранених через такі атаки зросла на 120% порівняно з попереднім роком. Внаслідок цього загинули 577 цивільних, понад три тисячі людей дістали поранення.
Голова HRMMU Даніель Белл наголосила, що розширене застосування дронів зробило багато районів поблизу лінії фронту фактично непридатними для життя. У деяких громадах стало надто небезпечно навіть надавати екстрену медичну допомогу чи проводити евакуацію, що змушує людей залишати домівки після років спротиву й надії.
Далекобійні удари, енергетична криза і біль великих міст
Окремою трагедією 2025 року стало різке зростання використання далекобійної зброї. Із червня такі атаки охопили майже всю територію країни, забравши життя 682 людей і поранивши майже 4,5 тисячі. Це на 65% більше, ніж у 2024 році, і свідчить про системний характер ударів.
Найсмертоноснішим епізодом року стала атака по Тернополю 19 листопада. Влучання в багатоповерхівку призвело до загибелі щонайменше 38 людей, серед яких було восьмеро дітей. Для багатьох родин цей день став межею, після якої життя розділилося на «до» і «після».
Ще одним символом трагедії став масований удар по Києву 31 липня. Тоді загинули 32 цивільних, зокрема п’ятеро дітей, а 170 людей отримали поранення. Для столиці це була найкривавіша атака від початку повномасштабної війни, що зруйнувала ілюзію відносної захищеності великого міста.
Восени 2025 року відновилися масштабні скоординовані удари по енергетичній інфраструктурі. Особливо постраждала Одеська область, де в грудні фіксувалися серйозні перебої з електро- та водопостачанням. Це посилило гуманітарну кризу напередодні зими.
В ООН застерігають, що поєднання низьких температур, руйнування енергосистеми та регулярних атак створює підвищений ризик для цивільного населення по всій країні. Наслідки війни дедалі більше виходять за межі фронту, проникаючи в кожен дім і змушуючи мільйони людей жити в умовах постійної тривоги та невизначеності.
2025 рік став болючим нагадуванням про те, що війна насамперед б’є по тих, хто не тримає зброї в руках. Звіт ООН — це не лише документ, а й заклик до світу побачити масштаб людської трагедії, яка триває просто зараз, і не дозволити цим цифрам перетворитися на звичний фон новин.
