У Парижі відбувся саміт «коаліції рішучих», що об’єднав 35 країн, головним результатом якого стала домовленість про післявоєнні гарантії безпеки для України.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що 26 держав погодилися надати «дуже конкретні і змістовні» гарантії. За словами Макрона, йдеться про міжнародну силу на суші, морі та в повітрі, яка буде розгорнута наступного дня після припинення війни.
Суть домовленостей полягає у створенні багатошарового захисного механізму. Одні країни готові відправити військові контингенти на територію України, інші — зосередяться на підготовці та оснащенні українських військ, моніторингу перемир’я або участі в морських операціях у Чорному морі.
Франція та Велика Британія, які виступають співголовами коаліції, підтвердили готовність до розміщення військ після війни. Це суттєвий сигнал Кремлю, що Україна не залишиться сам-на-сам у новій фазі конфлікту.
Важливим елементом стала участь президента США Дональда Трампа, з яким лідери провели спільний дзвінок. Трамп закликав Європу повністю припинити закупівлю російської нафти та підсилити тиск на Китай, який, за його словами, допомагає фінансувати російську війну.
Хоча він заявив, що американські війська на території України не з’являться, Білий дім дав зрозуміти, що Вашингтон готовий забезпечити підтримку з повітря і розвідданими. Це перетворює США на ключовий «тил» для європейського контингенту.
Президент Франції Еммануель Макрон (праворуч) та президент України Володимир Зеленський зустрілися в Парижі в четвер для раунду переговорів, спрямованих на розробку плану захисту України від чергового вторгнення після закінчення війни — Фото басейну від Людовіка Маріна
Німеччина висловила готовність брати участь у навчанні та постачанні зброї, але остаточне рішення про військову присутність ухвалить лише після визначення масштабу участі США.
Італія відмовилася від відправки військ, проте погодилася тренувати українських солдатів за межами країни й брати участь у моніторингу можливого перемир’я. Болгарія обмежить свою участь морським доменом, зокрема у розмінуванні в Чорному морі, і просуває ідею створення регіонального альянсу разом із Румунією та Туреччиною.
План гарантій спрямований на те, щоб заспокоїти Київ і водночас показати Москві: будь-яка спроба повторного вторгнення наштовхнеться на багатонаціональний опір.
Генсек НАТО Марк Рютте різко відкинув заперечення Кремля: «Чому ми маємо питати Росію про війська в Україні? Це суверенна держава». Його заява стала ще одним доказом, що Захід готовий діяти без огляду на позицію Москви.
Попри амбітність плану, є низка невирішених питань. Скільки саме військових буде задіяно? Як розподіляться обов’язки між країнами?
Чи буде створено спільне командування? І найголовніше — наскільки глибоко США готові підтримувати цей формат? Європейські держави визнають: їхні війська в Україні потребуватимуть американських гарантій безпеки як «страхового механізму».
Саміт у Парижі відбувся на тлі відсутності прогресу у прямих переговорах між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним. Трамп, який у серпні зустрічався з Путіним в Алясці, не зміг домогтися ні припинення вогню, ні поступок з боку Кремля.
Тим часом Москва намагається використати союз із Китаєм і Північною Кореєю для посилення свого тиску на Захід. Саме тому демонстрація європейської єдності та готовності до практичних кроків у безпеці стала ключовим сигналом з Парижа.
Президент Франції Еммануель Макрон проводить робочу зустріч з президентом України Володимиром Зеленським (не на фото) в Єлисейському палаці в Парижі, Франція, 3 вересня 2025 року — ТЕРЕЗА СУАРЕС