Канцлер Фрідріх Мерц заявив у Берліні, що на найближчій зустрічі «коаліції охочих» запропонує Женеву як майданчик для укладення перемир’я між Україною та Росією. Його слова пролунали поруч із президенткою Швейцарії Карін Келлер-Зуттер, що надало пропозиції символічної ваги.
Швейцарія має давню історію посередництва, від Женевських конвенцій до перемовин щодо ядерних угод. Мерц підкреслив, що саме ця традиція і статус нейтралітету роблять місто «придатним місцем» для оформлення домовленостей, якщо сторони дійдуть до політичного компромісу.
Зустріч «коаліції охочих» відбудеться у четвер під головуванням Франції у переважно віртуальному форматі. Участь візьмуть близько 30 країн, які протягом місяців напрацьовують рамку гарантій безпеки для України. Йдеться про конкретний внесок держав у стримування Росії після підписання можливого миру.
Франція та Британія координують зусилля, просуваючи ідею багаторівневих гарантій — від військової присутності до довгострокових фінансових і промислових програм. Європейські партнери наголошують: Москва досі не демонструє готовності до переговорів, тож головне завдання — показати єдність.
Пропозиція Мерца має й внутрішньополітичний підтекст. Для Берліна важливо повернути собі роль архітектора дипломатії, яку частково перебрали Париж і Лондон. Водночас канцлер намагається збалансувати внутрішні дебати про масштаби допомоги Україні й уникнути образу пасивного спостерігача.
Женева у такій перспективі може стати не лише символом «першого кроку до миру», а й практичним майданчиком для міжнародного контролю за виконанням угоди. Однак без зміни позиції Кремля будь-яка локація залишатиметься суто теоретичним сценарієм, радше інструментом тиску, ніж реального процесу.
Таким чином, пропозиція Мерца — це не початок мирних переговорів, а дипломатичний сигнал. Він фіксує готовність Європи мислити не лише постачаннями зброї, а й архітектурою майбутнього миру, навіть якщо нині Москва відмовляється від прямого діалогу.
