У понеділок, 19 травня 2025 року, президент США Дональд Трамп кардинально змінив підходи до закликів зупинити війну в Україні з Москвою: після більш ніж двогодинної телефонної розмови з Володимиром Путіним Трамп відкликав свою попередню вимогу припинити вогонь й натомість підтримав ідею, що Росія та Україна мають сісти за стіл переговорів безпосередньо одна з одною. За словами Білого дому, Трамп зазначив, що «лише сторони, які воюють, володіють усіма деталями майбутніх домовленостей», а тому будь-яке перемир’я та ширше мирне врегулювання слід узгоджувати напряму між Москвою та Києвом.
Цей крок став суттєвим відступом від ранніх заяв Трампа про необхідність тиску на Кремль: у квітні він погрожував запровадженням нових банківських санкцій, якщо Путін «не захоче зупинити війну», а напередодні жорстко засудив безпілотні атаки Росії на українські міста, написавши в Truth Social: «Володимир, СТОП!». Тепер же президент підтвердив, що передав папському престолу ініціативу провести майбутні мирні переговори у Ватикані, додавши: «Нехай процес розпочнеться!» Його заява не вміщувала жодних умов стосовно безумовності перемир’я чи участі міжнародних гарантійників, що викликало занепокоєння в Києві.
Президент України Володимир Зеленський, який у понеділок також поспілкувався з Трампом, наголосив, що Україна ніколи «не здавати своїх територій» і що мирні перемовини мають відбуватися за участі американських і європейських представників. Зеленський окремо обговорив із віцепрезидентом Дж.Д. Венсом та держсекретарем Марко Рубіо питання вивчення наслідків істанбулських прямих переговорів, де російська делегація не мала повноважень ухвалювати рішення, та потребу беззаперечного припинення вогню «без жодних поступок територіями».
Президент Трамп після дзвінка заявив, що президент Росії Володимир Путін погодився «негайно» розпочати прямі переговори з Україною щодо припинення вогню. Ерік Лі
Тим часом Трамп активізував внутрішньополітичні питання: після підтвердження діагнозу агресивного раку простати у колишнього президента Джо Байдена, Трамп зауважив у Білому домі, що «здивований, чому ця інформація не стала відомою раніше», натякаючи на нібито приховування захворювання. Адміністрація Байдена поінформувала, що рак уже вразив кістки, але є чутливим до гормональної терапії, що дозволяє успішно контролювати стан.
Крім того, у сюжеті «Trump Administration Highlights» зазначено, що Верховний суд США дозволив адміністрації Трампа призупинити захист майже 350 тисяч венесуельців у програмі тимчасового захисту від депортації (TPS) до завершення судового процесу. Водночас іммігранти зберігають право оскаржувати рішення в окремих випадках, що створює новий прецедент у суперечках навколо міграційної політики.
У той самий понеділок стало відомо, що Міністерство охорони здоров’я та соціальних служб США відкликало ще 60 млн доларів грантів із Гарвардського університету, звинувативши його у «продовженні антисемітської та расової дискримінації». Це рішення додало до вже раніше заморожених 2,2 млрд доларів фінансування та підкреслило політичне втручання адміністрації в академічну автономію.
Отже, протягом одного дня американська політична сцена зазнала кількох важливих зсувів. Зовнішня політика змістила акценти від вимог до Росії до пропозиції прямих угод між Москвою та Києвом; внутрішня політика зосередилася на імміграційних спорах і кадрових рішеннях щодо великих університетських грантів; а реакція на новини про здоров’я колишнього президента викликала додаткові суперечки про прозорість у найвищих ешелонах влади. Такий калейдоскоп подій свідчить про високу непередбачуваність українського питання та суперечливий стиль керування Трампа як на міжнародній арені, так і вдома.
