У понеділок, 19 травня 2025 року, президент США Дональд Трамп відмовився від своєї попередньої вимоги, щоб Москва негайно оголосила про припинення вогню в Україні, і натомість підтримав ідею Володимира Путіна про початок прямих переговорів між ворогуючими сторонами. Після більш ніж двогодинного телефонного дзвінка з російським лідером Трамп повідомив, що Путін погодився «без зволікань» розпочати діалог з Києвом для досягнення перемир’я та ширшої мирної угоди, залишивши деталі сторонам конфлікту, адже тільки вони «володіють усіма нюансами майбутніх домовленостей».
Цей крок продемонстрував очевидну зміну курсу американського президента: ще в квітні Трамп пригрозив новими банківськими санкціями проти РФ у разі, якщо «Путін не захоче зупинити війну», а минулого тижня різко розкритикував масований дроновий обстріл українських міст, написавши у власній мережі Truth Social «Володимир, СТОП!» тепер же він відступив від прямих ультиматумів. Водночас Трамп пообіцяв, що натомість запропонує Ватикану виступити господарем майбутніх мирних переговорів, закликаючи: «Нехай процес почнеться!», і висловив сподівання, що Святіший Отець зможе надати «моральний авторитет» для залагодження трирічного конфлікту.
Однак така позиція викликала стриману реакцію Києва: президент Володимир Зеленський, який також розмовляв із Трампом у понеділок, підкреслив, що «Україна ніколи не відступить з власної території» і що мирні домовленості мають укладатися лише за участі представників Сполучених Штатів та Європи. За його словами, без американської та європейської присутності переговори ризикують завершитися на умовах Кремля та не гарантувати безпеки українців.
Президент Володимир Путін у понеділок заявив, що мав «дуже змістовну та цілком відверту» розмову з паном Трампом, яка тривала понад дві години. В’ячеслав Прокоф’єв/Sputnik, через Reuters
Попри бажання Трампа відійти в тінь перемовин, саме він виступив модератором зустрічей із лідерами країн-союзників. Напередодні міністри Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії в телефонному форматі звернулися до Трампа з проханням наполягти на безумовному 30-денному припиненні вогню, підтриманому не лише Києвом, а й європейськими столицями. Британський прем’єр Кейр Стармер, Еммануель Макрон, Олаф Шольц і Джорджія Мелоні погодилися, що у разі відмови Путіна виконати умову перемир’я Захід має ввести нові, більш жорсткі санкції проти енергетичного й фінансового секторів РФ, та запровадити пакет обмежень на «тіньовий флот» танкерів із нафтою.
Безрезультатність перших турів інтенсивної дипломатії стала очевидною: Росія за минулі вихідні завдала Україні одного з найбільших за весь конфлікт дронових обстрілів, випустивши майже 400 «Шахедів». За офіційними даними Повітряних сил ЗСУ, близько 128 дронів збилися з курсу без жодних наслідків на об’єкти, ще 88 було вражено протиповітряними засобами, але решта завдала руйнувань і жертв. У Харківській, Дніпропетровській та Київській областях поранення отримали мирні мешканці, загинули літні люди, було пошкоджено житлові будівлі та інфраструктуру.
Кремль, у свою чергу, не погоджується йти на безумовне припинення вогню, вимагаючи спочатку «вирішення корінних причин» війни, серед яких Кремль називає розширення НАТО на Схід та політичні зміни в Києві. Дмитро Пєсков зазначив, що Москва готова працювати над «меморандумом щодо майбутньої мирної угоди», але не збирається припиняти бойові дії, допоки не будуть враховані її геополітичні інтереси.
Місто Куп'янськ в Україні щодня зазнає російських бомбардувань. Тайлер Хікс
Таким чином, позиція Трампа про перехід до прямих перемовин між Україною та Росією, без його власного жорсткого тиску, стала радше відступом від попередньої стратегії «максимального тиску на Кремль». В обмін на це американський президент виявив готовність акцентувати на економічних перспективах: після перемир’я, за його словами, Росія «зможе вести великомасштабну торгівлю з США» й «створити мільйони робочих місць». Таке трактування закладає можливість бізнесового підґрунтя для відновлення двосторонніх відносин замість дипломатичного вирішення.
Зрештою, результат понеділкового дзвінка вказує на сувору реальність: глибокі розбіжності сторін і геополітичні інтереси Росії та України не зміняться за кілька розмов. Пропозиція передати процес Ватикану може мати символічну цінність, однак без гарантій і механізмів контролю перемир’я ризикує бути короткочасним. Натомість Київ і Захід наполягають на поєднанні дипломатичного тиску з посиленням військової підтримки ЗСУ й новими санкціями, щоб будь-які домовленості були надійними та довготривалими. У фокусі залишається питання: чи зможуть США та їхні партнери збалансувати роль посередника з обов’язками гарантів безпеки для України, чи глобальні інтереси зведуть нанівець прагнення українців до суверенного миру?
