Масовані атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України взимку матимуть довготривалі наслідки для економіки. Європейський банк реконструкції та розвитку переглянув прогноз, зменшивши очікуване економічне зростання у 2026 році до 2,5% замість раніше прогнозованих 5%.
Зниження оцінки пов’язане передусім із масштабними руйнуваннями електростанцій і мереж. Перебої з електроенергією вдарили по промисловості, сфері послуг та малому бізнесу, які змушені працювати в умовах нестабільного енергопостачання та додаткових витрат на генерацію.
Головна економістка ЄБРР Беата Яворчик наголосила, що вплив атак виходить за межі одного сезону. Відновлення потребує часу і значних інвестицій, тому наслідки для ВВП відчуватимуться і в 2027 році, навіть за умов часткової стабілізації фронту.
За попереднім аналізом «Дейком», ключовим стримувальним фактором лишається саме енергетична інфраструктура, без якої неможливе повноцінне відновлення виробництва. Пошкодження генеруючих потужностей знижують потенціал економічного зростання щонайменше на кілька відсоткових пунктів щороку.
«Якщо немає електрики — немає виробництва», — констатувала Яворчик. У зимовий період бізнес традиційно стикається з піковими навантаженнями, але цього разу масштаби руйнувань перевищили можливості адаптації, навіть з урахуванням досвіду попередніх років війни.
ЄБРР також відклав очікування активної фази реконструкції на 2027 рік. Попередній прогноз передбачав пожвавлення відновлення вже у 2026-му, однак відсутність стійкого миру та триваючі атаки змушують міжнародні фінансові інституції коригувати сценарії.
Економіка України вже втратила близько 29% ВВП у перший рік повномасштабної війни. Сьогодні її обсяг залишається приблизно на п’яту частину меншим, ніж до 2022 року, що створює структурні обмеження для швидкого відновлення та зростання доходів населення.
Додатковим викликом став ринок праці. Мільйони громадян виїхали за кордон або мобілізовані до лав ЗСУ, що формує дефіцит кадрів у будівництві, промисловості та транспорті. Бізнес змушений підвищувати зарплати або скорочувати виробничі плани.
Складні погодні умови вплинули й на експорт зерна — традиційно один із ключових драйверів валютних надходжень. Зменшення врожайності та логістичні ризики знижують валютну виручку, що позначається на курсі та бюджетних можливостях держави.
Окремим фактором стала зміна торговельного режиму з ЄС. Після тимчасового скасування мит у 2022 році Євросоюз запровадив обмеження на частину чутливого імпорту, зокрема цукор та рослинні олії, що вплинуло на доходи аграрного сектору.
У таких умовах міжнародна допомога залишається критично важливою. Український бюджет значною мірою залежить від грантів і кредитів партнерів, адже внутрішні податкові надходження переважно спрямовуються на оборону та безпеку.
Дефіцит бюджету покривається за рахунок зовнішнього фінансування, що дозволяє виплачувати пенсії та зарплати вчителям і лікарям. Проте така модель не може бути довгостроковою без відновлення економічної активності та розширення бази оподаткування.
ЄБРР за час війни мобілізував понад 3 мільярди доларів фінансування для українського бізнесу. Підтримка включає кредитні гарантії для малих і середніх підприємств, а також програми закупівлі генераторів для стабілізації роботи в умовах відключень.
Ці заходи частково пом’якшують шок, але не компенсують втрати від зниження виробництва. Пошкоджена енергетична інфраструктура підвищує витрати компаній, знижує конкурентоспроможність і стримує нові інвестиції, особливо в енергоємні галузі.
Аналітики наголошують: без системної модернізації енергосектору економічне зростання залишатиметься крихким. Йдеться не лише про відбудову зруйнованих об’єктів, а й про децентралізацію генерації, розвиток ВДЕ та інтеграцію з європейською мережею.
Санкції проти Росії обмежують її ресурси, однак не зупиняють атак на критичну інфраструктуру. Тому ризик нових пошкоджень зберігається, що змушує інвесторів закладати додаткову премію за ризик у свої проєкти в Україні.
Водночас потенціал для відновлення значний. Реконструкція може стати каталізатором модернізації, створення робочих місць і технологічного оновлення. За сприятливого безпекового сценарію це здатне забезпечити прискорене зростання після 2027 року.
Ключовим питанням лишається швидкість і масштаб інвестицій. Без чітких гарантій безпеки приватний капітал діятиме обережно, тоді як державні ресурси обмежені. Отже, роль міжнародних фінансових інституцій лише зростатиме.
Для уряду важливо поєднати оборонні потреби з програмами підтримки бізнесу та стимулювання експорту. Відновлення енергетики, підтримка агросектору й розвиток переробки можуть стати точками зростання навіть у складних умовах війни.
Прогноз ЄБРР у 2,5% не означає стагнації, але свідчить про повільну динаміку. Порівняно з довоєнними темпами це скромний результат, який відображає структурні втрати, спричинені війною та руйнуванням критичної інфраструктури.
Україна входить у п’ятий рік повномасштабного протистояння з ослабленою, але функціонуючою економікою. Витривалість суспільства й бізнесу залишається ключовим ресурсом, однак без відновлення енергосистеми сталий розвиток залишатиметься під загрозою.
