В кінці року дипломатія завжди пришвидшується: дедлайни стискають час, а політики намагаються зайти в новий календар із готовими рішеннями. Саме в цій логіці Зеленський заявив, що «багато можна вирішити до Нового року» напередодні зустрічі з Трампом.
Президент України повідомив, що погоджено зустріч «на найвищому рівні» з Дональдом Трампом у найближчому майбутньому. Це ключовий сигнал: найчутливіші питання Київ хоче вирішувати не через технічні групи, а напряму між лідерами.
Зеленський прямо пов’язує результативність із термінами. Фраза про рішення «до Нового року» означає, що сторони намагаються зафіксувати рамку або пакет документів ще до святкової паузи, коли політичний фокус у столицях розмивається.
Перед цим Зеленський провів переговори з американськими представниками — спецпосланцем Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. За підсумком він заявив, що частина документів «майже готова», а частина «повністю підготовлена».
У фокусі цих документів — ширша рамка: завершення війни та забезпечення відбудови України. Це важливо, бо відбудова в логіці США часто виступає «другою половиною угоди», де безпекові умови та економічні гарантії мають йти разом.
Раніше цього тижня Зеленський презентував 20-пунктовий проєкт миру як основний каркас завершення війни. Він став «легшою» версією попередніх напрацювань, але без ключової домовленості щодо територій — а саме цього вимагає Москва.
Території залишаються вузлом, який неможливо розв’язати формулюваннями середнього рівня. Зеленський не раз наголошував: компроміси щодо землі, якщо вони взагалі можливі, мають обговорюватися на рівні глав держав, тобто з Трампом особисто.
Окремо у списку «важких» тем — контроль над окупованою Запорізькою атомною електростанцією. За повідомленнями, питання управління станцією лишається предметом подальших переговорів між Україною та США й не закрите в нинішній редакції.
Американська сторона при цьому тримає публічну тишу: Білий дім не дав негайної відповіді на запит про коментарі щодо переговорів. Для таких процесів це типово: чим раніше деталі стають публічними, тим легше їх зірвати.
Москва показує іншу тактику — «аналізує документи». Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія вивчає матеріали щодо завершення війни, які доставив до Москви спецпредставник Кирило Дмитрієв після контактів у США.
Цей формулювання-буфер дає Кремлю час і маневр: затягувати, перепаковувати вимоги та намагатися перекласти відповідальність за провал на іншу сторону. Для України це ризик, бо затягування йде паралельно з ударами по інфраструктурі та виснаженням.
Важливий практичний штрих: Зеленський повідомив, що український переговорник Рустем Умєров має продовжити контакти з американцями. Це означає, що «паперова» робота інтенсивно йде, а зустріч президентів має стати моментом політичного рішення.
Якщо зустріч Зеленський–Трамп відбудеться найближчими днями, саме там можуть спробувати «замкнути» найболючіше: як фіксується лінія контролю, що не визнається юридично, які гарантії безпеки реально працюють, і що робити із Запорізькою АЕС.
До Нового року залишаються лічені дні, і це підсилює тиск на сторони. Але реальність проста: без вирішення територій і механізмів стримування будь-який мирний текст ризикує стати паузою, а не завершенням війни — і саме тому Київ виносить це на рівень президентів.
