Майбутній опалювальний сезон може стати одним із найскладніших для Києва за весь час повномасштабної війни. У разі нових масованих ударів Росії по об'єктах енергетичної інфраструктури близько чверті житлового фонду столиці може залишитися без централізованого теплопостачання.
Про це попередив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. За його словами, головною проблемою залишається вразливість теплоелектроцентралей, від яких залежить забезпечення теплом значної частини міста.
Експерт пояснив, що система теплопостачання Києва створювалася ще кілька десятиліть тому й не була розрахована на умови сучасної війни, коли критична інфраструктура регулярно стає мішенню для ракетних і дронових атак.
«Виходячи з того, як побудована теплова система Києва, яку будували 60 років, виходячи з того, які є технічні реальні можливості, десь приблизно 2500 будинків у Києві не матимуть резервного джерела тепла. Це, на мою думку, факт», — зазначив Харченко.
За його оцінками, навіть за наявності резервних схем теплопостачання повністю компенсувати втрату великих теплоелектроцентралей буде неможливо. Якщо такі об'єкти зазнають серйозних пошкоджень, резервних потужностей вистачить приблизно для 75% житлового фонду столиці, тоді як решта будинків ризикує залишитися без централізованого опалення.
Водночас фахівець наголосив, що підготовка до можливих кризових сценаріїв уже триває. У Києві активно реалізується проєкт зі встановлення додаткових когенераційних установок загальною потужністю близько 200 МВт.
Такі установки дозволяють одночасно виробляти електроенергію та тепло, що підвищує стійкість енергосистеми в умовах можливих блекаутів і пошкодження великих енергетичних об'єктів.
За словами Харченка, приблизно 30% запланованих когенераційних потужностей уже введено в експлуатацію. Ще близько половини планують підключити до вересня, а завершити весь комплекс робіт розраховують до жовтня — ще до початку активного опалювального сезону.
Окрім цього, триває забезпечення резервними джерелами електроживлення об'єктів водопостачання. Це має допомогти підтримувати роботу водоканалів навіть у разі тривалих перебоїв з електроенергією.
Попри проведену підготовку, експерт вважає, що саме теплоелектроцентралі залишаються найуразливішою частиною столичної енергетичної системи. У разі повторних масованих атак їх відновлення може вимагати значного часу, що безпосередньо вплине на забезпечення мешканців теплом узимку.
Фахівці зазначають, що сучасні енергетичні системи великих міст є складними комплексами, де робота кожного елемента тісно пов'язана з іншими. Саме тому навіть за наявності резервного обладнання повністю замінити великі теплоелектроцентралі наразі неможливо.
Додаткову стурбованість викликає інтенсивність повітряних атак на столицю. Лише в ніч на 16 липня російські війська здійснили черговий комбінований удар по Києву. За офіційною інформацією, місто атакували 13 ракетами, серед яких було вісім балістичних, а також 151 безпілотником різних типів. Це вже шоста масштабна атака на столицю від початку липня.
На тлі постійної загрози ударів українські енергетики продовжують зміцнювати систему захисту критичної інфраструктури, встановлювати резервне обладнання та працювати над підвищенням стійкості енергосистеми. Водночас експерти наголошують, що успішне проходження опалювального сезону значною мірою залежатиме від масштабів майбутніх атак та ефективності роботи систем протиповітряної оборони.
Саме тому підготовка до зими залишається одним із ключових завдань для міської влади, енергетичних компаній і державних структур, адже безперебійне теплопостачання є критично важливим для мільйонів мешканців столиці в умовах війни.
