У середу, 23 квітня 2025 року, Білому Дому довелося публічно висловити невдоволення темпами перемовин між Києвом і Москвою. Прессекретарка адміністрації Каролайн Лейт в інтерв’ю представникам ЗМІ підкреслила: президент Сполучених Штатів Дональд Трамп розчарований уповільненим прогресом і вважає, що лідер України Володимир Зеленський «рухається в неправильному напрямку».
«Президент дуже нетерплячий, – заявила Лейт. – Він хоче зробити те, що правильно для світу, він прагне миру і щоб вбивства припинилися, але для цього обидві сторони повинні бути готові до компромісу. На жаль, президент Зеленський, схоже, обирає хибний курс».
Раніше цього тижня віце-президент США Дж. Д. Вайс, перебуваючи з візитом в Індії, оприлюднив американський план мирного врегулювання, який передбачає «замороження» лінії фронту на рівні нинішніх позицій, визнання анексії Криму та відмову України від членства в НАТО. «Ми надали дуже чітку пропозицію обом сторонам, – говорив Вайс. – Час сказати «так» або для США – вийти з цього процесу».
Київ категорично відкидає ці умови. Напередодні сам президент Зеленський наголосив, що жодних розмов про легітимізацію анексії Криму чи обмеження права України на вступ до НАТО не може бути: «Це суперечить нашій Конституції, це – наша територія», – сказав він на брифінгу.
Насамкінець, коментуючи слова Трампа та Вайса, глава офісу президента Андрій Єрмак у своєму дописі в соцмережі X запевнив: «Ми стоїмо на своїх ключових принципах щодо суверенітету і територіальної цілісності. Україна готова до переговорів – але не до капітуляції».
У відповідь Трамп закидає Зеленському «інфляційні» заяви, що нібито затягують війну. На власній платформі Truth Social він написав, що Крим «втрачається вже одинадцять років», і поцікавився, чому Україна не захищала його в 2014-му, коли Росія захопила півострів без єдиного пострілу.
Європейські партнери стурбовані такими термінами. У Лондоні – де на технічному рівні відбувалися переговори між представниками США, України, Британії, Франції та Німеччини – держсекретар Марко Рубіо несподівано скасував участь у засіданні. Це призвело до відмови від більш широкого формату зустрічі міністрів закордонних справ, що викликало критику Брюсселя через розбіжність підходів до ключових питань.
Дипломати повідомляють: у пропозиціях Трампа йшлося про визнання контролю Росії над майже 20 % українських територій, а також послаблення санкцій проти Кремля і відмову від гарантій безпеки з боку НАТО. Така комбінація виявилась неприйнятною не лише для Києва, а й для більшості європейських столиць.
У Вашингтоні ж переконані, що без чіткої угоди «про заморожування конфлікту» кровопролиття триватиме роками. «Якщо Росія та Україна не домовляться, ми просто припинимо участь», – так лідер США формулює свій ультиматум. Однак у міжнародній спільноті побоюються: повний «вихід» США з мирного процесу може призвести до ізоляції України й залишити її наодинці з агресором.
Аналітики наголошують: у разі провалу цих ініціатив Києву доведеться шукати альтернативні механізми підтримки обороноздатності, тоді як внутрішньополітична ситуація ризикує погіршитися через зневіру у західних партнерах. Водночас посилюються дискусії про необхідність посилення Європейського Союзу як самостійного гаранта безпеки в регіоні.
Наразі питання «миру за будь-яку ціну» протиставлене принципам суверенітету та територіальної цілісності. Володимир Зеленський і його команда наполягають на негайному припиненні вогню за умов повернення захоплених територій, тоді як Дональд Трамп прагне швидкого завершення війни, навіть за рахунок політичних компромісів із Москвою.
У підсумку – доля мирних перемовин висить на тонкому балансі між американською стратегією мінімальної витрати ресурсів і українською волею до відновлення повного контролю над власними землями. Водночас європейські столиці з осторогою спостерігають за розколом у єдиній коаліції, що може визначити хід конфлікту на роки наперед.
