Оззі Осборн, легендарний фронтмен гурту Black Sabbath і невтомний символ хеві-металу, пішов із життя у віці 76 років. Його рідне місто Бірмінгем у Великій Британії перетворилося на місце загальнонародної жалоби — від простих робітників до зірок світової сцени, усі зібралися, щоб вшанувати пам’ять Принца темряви.
Біля знаменитої лавки Black Sabbath неподалік однойменного мосту зібралися сотні шанувальників. Одні приносили квіти, інші — плакати з написами «Gracias Ozzy!», треті — пляшки пива й текіли, якими ніби вшановували життя музиканта, що було сповнене крайнощів.
Серед натовпу була навіть зірка світового масштабу — канадський репер Дрейк, який спеціально прибув до Бірмінгема, щоб вилити трохи текіли на тротуар і сказати кілька слів: «Оззі — це культурний символ, навіть для тих, хто не слухав його музику».
Для Бірмінгема смерть Осборна — втрата особлива. Народившись у 1948 році в бідній родині, він виріс у скромному передмісті та працював на бійні. Проте саме він разом із Тоні Айоммі, Гізером Батлером і Біллом Вардом у 1968 році заснував Black Sabbath — гурт, який фактично започаткував жанр хеві-метал.
Попри шалений успіх і життя в Беверлі-Гіллз, Осборн завжди підтримував рідне місто. Комедіантка Сем Марлоу-Кент згадує: «Хоч він давно виїхав, але ніколи не залишав нас у серці. Він завжди жертвував на місцеві ініціативи».
Інші фанати порівнювали Осборна з Бітлз для Ліверпуля. Бармен Санні Рандхава зазначив: «Він був справжнім "брумі" — диким, але простим, як кожен з нас».
В Бірмінгемському музеї мистецтв вишикувалися черги до книги співчуттів. Люди писали подяки за музику, яка об’єднала «спільноту ізгоїв». Деякі навіть прикрашали записи малюнками кажанів — відсилкою до найвідомішого інциденту на сцені Осборна.
Для багатьох фанів його життя стало джерелом натхнення. Стів Годерін, водій вантажівки, що подорожував разом із доньками місцями, пов’язаними з Осборном, зізнався: «Його музика допомогла мені вийти з темних періодів. І я точно зроблю татуювання з його обличчям».
Ще кілька десятиліть тому здавалось неймовірним, що Бірмінгем колись пишатиметься Black Sabbath. У 1970-х роках британські критики відгукувалися про гурт з осудом, а таблоїди неодноразово висвітлювали їхній спосіб життя з негативом. Проте час усе розставив на свої місця.
Міські музеї провели серію виставок про Osbourna, Королівський балет Бірмінгема виконував номери під пісні Black Sabbath, а сам співак отримав почесну відзнаку — «свободу міста» від лорда-мера Бірмінгема.
Лише кілька тижнів тому Оззі востаннє виступив на сцені — на 10-годинному фестивалі «Back to the Beginning» поблизу свого дитинства. Цей концерт зібрав понад 190 мільйонів доларів для хоспісу та досліджень хвороби Паркінсона, з якою Осборн боровся з 2019 року.
Власник музичного лейблу Оллі Овертон згадує, як у дитинстві вперше почув Black Sabbath: «Я крутив платівку знову й знову». Пізніше, коли грав у місцевому гурті, випадково зустрів Осборна у студії. «Найскромніша людина, яку я зустрічав», — каже він.
Попри імідж Принца темряви, у Бірмінгемі Оззі залишиться Принцом людяності — символом бунтарства, стійкості та віри в себе. Його спадок живе не лише в музиці, а й у серцях мільйонів, для кого хеві-метал став голосом ідентичності.
