Донбас залишається одним із головних напрямків війни, де зосереджені найбільш масштабні та запеклі бої. Російські війська продовжують намагатися просуватися вглиб Донецької області, використовуючи тактику поступового проникнення малими групами, однак навіть значні зусилля не дозволяють швидко досягти поставлених цілей.
Військовий оглядач Альфред Хаккенсбергер у матеріалі для німецького видання WELT зазначає, що ситуація на Донбасі залишається складною, але темпи просування російської армії свідчать про те, що повне захоплення регіону у визначені Кремлем строки виглядає малореалістичним.
Костянтинівка стала однією з головних точок протистояння
Одним із ключових міст на нинішній лінії бойового зіткнення залишається Костянтинівка.
Протягом кількох місяців місто перебуває під постійним тиском, а бойові дії фактично перетворили його на одну з найбільш небезпечних зон Донеччини.
За словами оглядача, російські війська застосовують тактику інфільтрації — поступового проникнення невеликих груп у райони, де складніше створити суцільну лінію фронту.
Через це значна частина міста фактично стала «сірою зоною», де бойові зіткнення можуть виникнути у будь-який момент.
Водночас сусідня Дружківка, яка розташована приблизно за 10 кілометрів, регулярно зазнає обстрілів.
Краматорськ і Слов'янськ залишаються головною ціллю
Особливе значення для обох сторін мають Краматорськ і Слов'янськ — міста, які формують один із головних оборонних та адміністративних центрів контрольованої Україною частини Донецької області.
До початку масштабного наступу Росії у цьому районі проживало близько 250 тисяч людей. Нині кількість населення суттєво скоротилася через евакуацію та небезпеку бойових дій.
Москва продовжує розглядати встановлення повного контролю над Донецькою областю як одну зі своїх головних військово-політичних цілей.
Однак досягнення цієї мети вимагає значних ресурсів і часу.
Чому Кремлю складно виконати поставлене завдання
За даними WELT, російський керівник Володимир Путін поставив завдання встановити контроль над усією територією Донецької області до кінця року.
Проте військовий оглядач вважає цей термін нереалістичним.
Головна причина — низькі темпи просування російської армії та значні втрати особового складу й техніки.
Навіть за умови локальних успіхів наступ не перетворився на швидку операцію. Російські війська змушені поступово просуватися вперед, витрачаючи значні ресурси на кожну ділянку території.
Відстань до Краматорська скоротилася, але швидкого прориву немає
Водночас Хаккенсбергер звертає увагу на важливу зміну.
Якщо ще рік тому російські війська перебували приблизно за 30 кілометрів від Краматорська, то зараз ця відстань скоротилася приблизно вдвічі.
Однією з причин такого просування оглядач називає саме тактику інфільтрації.
Її особливість полягає у тому, що невеликі групи військових намагаються знаходити слабкі місця в обороні та поступово закріплюватися на нових позиціях.
Такий метод дозволяє отримувати територіальні здобутки, але водночас потребує багато часу і супроводжується значними втратами.
Інфільтрацію можна стримувати, вважають військові
Представники українських сил оборони визнають, що така тактика створює серйозні виклики.
Заступник командира однієї з українських бригад Антон Самарін зазначив, що проникнення малих груп є проблемою, однак її можна контролювати за умови правильної організації оборони.
За його словами, ефективна протидія потребує роботи спеціальних підрозділів, виявлення ворожих груп та проведення операцій із їхнього знешкодження.
Донбас може стати головним випробуванням для нового командування
За оцінкою Хаккенсбергера, зупинка російського наступу на Донбасі стане одним із ключових завдань для нового головнокомандувача Збройних сил України Михайла Драпатого.
Саме цей напрямок може визначити подальший розвиток ситуації на фронті.
Попри важливість далекобійних ударів та інших військових операцій, втрата значної частини Донбасу стала б для України одним із найсерйозніших викликів, а для Кремля — важливим політичним досягненням.
Росія захоплює території, але темпи залишаються недостатніми
За оцінками оглядача, навіть попри певні успіхи, російські війська навряд чи зможуть встановити контроль над усією Донецькою областю до кінця року.
Зокрема, у червні середній темп просування становив близько 1,03 квадратного кілометра на добу.
При цьому для повного захоплення області російським військам необхідно подолати ще понад 5 тисяч квадратних кілометрів території.
За таких темпів виконання поставленого завдання у визначені строки виглядає вкрай складним.
Битва за Донбас залишається визначальною
Ситуація на Донеччині залишається однією з найскладніших на всій лінії фронту. Російські війська продовжують тиск, намагаючись використати перевагу в ресурсах і поступово просуватися вперед.
Однак повільний темп наступу, великі витрати сил і складність бойових дій свідчать про те, що швидкого захоплення всього регіону досягти буде непросто.
Найближчі місяці можуть стати вирішальними для Донбасу, адже саме тут визначатиметься, чи зможе Росія реалізувати свої стратегічні плани, чи українська оборона зможе зупинити подальше просування.
