Завантаження публікації
Битва за Покровськ: як Україна стримувала Росію на сході понад рік

Битва за Покровськ: як Україна стримувала Росію на сході понад рік

Оборона Покровська стала символом українського спротиву: нові технології, важкі втрати і геополітичне значення східного плацдарму.


Військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Збройних сил України ховається від російського бойового дрона в прифронтовому місті Покровськ Донецької області, Україна, 13 березня 2025 року — Ірина Рибакова/Прес-служба 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» ЗСУ
Єгор Данилов
Єгор Данилов
Газета Дейком | 29.07.2025, 10:20 GMT+3; 03:20 GMT-4

Понад рік Покровськ залишався важливою оборонною лінією на сході України. З весни 2023 року українські військові стримували переважаючі сили РФ за допомогою безпілотників, мінних полів та постійної ротації підрозділів. Попри шалений тиск, місто не впало, хоча останніми тижнями російські війська вперше проникли до його околиць.

Покровськ (раніше Красноармійськ) розташований у Донецькій області й має стратегічне значення. По-перше, місто контролює підступи до інших “фортець” сходу — Костянтинівки й Дружківки. По-друге, тут знаходяться значні запаси коксівного вугілля. По-третє, до весни 2024 року Покровськ був критично важливим для українських логістичних маршрутів.

За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, наразі на Покровському напрямку зосереджено понад 111 тисяч російських солдатів. Це робить ділянку найбільш напруженою на всій лінії фронту. За останні місяці РФ активізувала спроби прориву, використовуючи як класичну піхоту, так і модернізовані дрони.

Українські сили з весни 2024 року застосовували дрони-камікадзе у великих кількостях, щоб стримати наступ. За словами військових, захисники використовували звичайні квадрокоптери з вибухівкою для знищення ворожої піхоти, логістики й бронетехніки. Проте з часом Росія адаптувалась і почала використовувати волоконно-оптичні дрони, нечутливі до радіоелектронної боротьби.

Члени підрозділу «Білий ангел» української поліції перевіряють територію для евакуації мешканців у прифронтовому місті Покровськ, яке зазнає атак російських військ у Донецькій області, Україна, 12 квітня 2025 року — Анатолій Степанов

На фотографії зображені житлові будинки, пошкоджені російськими військовими ударами в українському прифронтовому місті Покровськ Донецької області, Україна, 21 травня 2025 року — Анатолій Степанов

На відміну від традиційних БПЛА, які можна подавити засобами РЕБ, волоконно-оптичні дрони керуються через кабель. Це дає змогу керувати ними на відстані до 25 км і наносити удари навіть по тилових об’єктах. Експерти з DeepState стверджують, що РФ має значну перевагу в таких дронах, що вже відчувається на фронті.

У травні Росія перерізала одне з головних шосе до Покровська, що з’єднує його з Костянтинівкою. Це ускладнило постачання продовольства й боєприпасів. Керівник військової адміністрації Сергій Добряк заявив, що доставлення вантажів до міста стало критично складним. Частина магазинів закривається, мешканців залишилося лише кілька сотень із 60 тисяч.

Однак українське командування змогло вчасно зреагувати. Генерал Михайло Драпатий отримав повноваження безпосередньо керувати цією ділянкою фронту. Саме він зупинив наступ на Харків ще у 2022 році. За даними DeepState, його «нове бачення» дозволило зірвати кілька локальних наступів РФ.

Командир батальйону “Вовки Да Вінчі” Сергій Філімонов зазначає, що оборона Покровська — це приклад воєнного стоїцизму. Росіяни, за його словами, йшли невеликими групами, озброєні лише телефонами з GPS-мітками. Після знищення однієї групи — на її місце йшла інша. У більшості випадків загарбники пересувалися пішки або на мотоциклах.

Українські пілоти безпілотників Першого батальйону безпілотних систем 59-ї окремої штурмової бригади Збройних сил України, що входить до складу оборонної лінії Покровська, керують безпілотником Vampire під час російського нападу на Україну в невідомому мі — Віолета Сантос Моура

Український пілот безпілотника Першого батальйону безпілотних систем 59-ї окремої штурмової бригади Збройних сил України, що входить до складу оборонної лінії Покровська, керує безпілотником з видом від першої особи (FPV) в невідомому місці в Дніпропетров — Віолета Сантос Моура

Безпілотники стали основною причиною втрат російських військових. За словами Філімонова, полонені визнають, що найбільше бояться саме дронів. “Це те, що їх переслідує у снах”, — цитує він розповіді полонених. Проте і українці зазнають втрат — особливо під час спроб підвозу боєприпасів під обстріли в "зоні вбивства дронів".

Попри численні спроби наступу, територіальні здобутки РФ залишаються мінімальними. За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), з початку 2024 року Росія захопила лише близько 5000 км² — менше ніж 1% території України. У червні РФ просунулась найбільше з початку року, особливо в районі Покровська.

Аналітики DeepState вказують, що понад 25% території, захопленої в червні, припадає саме на цей напрямок. Втрати ворога при цьому величезні. За даними британської розвідки, загальні втрати РФ з 2022 року перевищують мільйон осіб, чверть з них — лише у 2025 році. Офіційні цифри не розголошуються.

Показовими є історії родичів зниклих безвісти російських солдатів. Один із них мав поранену ногу, але його знову відправили в наступ. Він зник 9 березня. Інший — колишній в’язень, якого направили на фронт після тижня підготовки. Третій — 21-річний батько двох дітей, якому обіцяли тилову посаду. Усі троє визнані «самовільно залишившими частину», хоча родини переконані, що вони загинули.

Протитанкові укріплення під назвою «драконівські зуби» поблизу прифронтового міста Покровськ на сході України, 21 травня 2025 року — Анатолій Степанов

Формально РФ не визнає втрати, але факти компенсацій — як-от виплати по 5 мільйонів рублів сім’ям — підтверджують масштаб катастрофи. Водночас кремлівська пропаганда зображає війну як переможну, ігноруючи реальність на фронті.

Для української сторони Покровськ залишається важливою точкою стримування. Попри втрату логістичної ролі, його падіння означало б вивільнення тисяч російських солдатів і ризик прориву глибше в область. Київ прагне утримати цей напрямок, щоб не допустити прориву до стратегічно важливої Костянтинівки.

На думку експерта Сергія Кузана, навіть часткове захоплення Покровська може дати РФ новий імпульс на сході. Саме тому українська армія тримає тут одні з найбільш боєздатних частин, попри брак резервів на інших ділянках фронту.

Нові виклики пов’язані не лише з кількістю противника, але й з технологіями. Застосування дронів на основі віртуальної реальності, зміна тактики, використання мотоциклів — усе це формує нову конфігурацію бойових дій XXI століття.

Україна, як і раніше, потребує західної підтримки — передусім ППО та засобів радіоелектронної боротьби. Втім, і адаптивність армії залишається ключовою. Історія Покровська — це не лише про стійкість, а й про здатність до інновацій в умовах постійної загрози.


Єгор Данилов — Кореспондент, який спеціалізується на українській та європейській політиці, економіці, технологіях, культурі та мистецтві, пише про суспільно важливі теми. Він проживає та працює в Україні.

Цей матеріал є частиною розгорнутої теми: Битва за Покровськ, яка охоплює численні цікаві аспекти цієї події. Газета «Дейком» ретельно відстежує події, проводячи перевірку джерел та інформації, щоб забезпечити нашим читачам найбільш точне та актуальне інформування.

Цей матеріал опубліковано 29.07.2025 року о 10:20 GMT+3 Київ; 03:20 GMT-4 Вашингтон, розділ: Світові новини, Війна Росії проти України, Аналітика, із заголовком: "Битва за Покровськ: як Україна стримувала Росію на сході понад рік". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції