На тлі провалених мирних ініціатив Вашингтона Москва посилила наступ на Покровськ — ключовий опорний пункт української оборони на Донеччині. За даними Генштабу, у місто проникло близько 200 російських солдатів, які діють малими групами, намагаючись закріпитися у міській забудові. Українські дрони ведуть постійне спостереження, знищуючи спроби ворога здобути перевагу.
Президент Володимир Зеленський визнав, що ситуація у Покровську «дуже складна», наголосивши: російські війська переважають українські за чисельністю у вісім разів. Попри це, оборонці утримують позиції, відбиваючи атаки у промзоні та на південних околицях. Інтенсивність боїв не знижується вже кілька тижнів.
Начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов заявив Путіну, що близько 5500 українських бійців нібито опинилися в оточенні. Проте українське командування спростувало ці слова. Американський аналітичний центр Institute for the Study of War (ISW) також не підтвердив наявність доказів, які б свідчили про фактичне оточення.
Покровськ, за словами Зеленського, залишається головною ціллю російського ударного угруповання. Місто має критичне значення — воно з’єднує лінію оборони, що стримує ворога на східному напрямку. З літа 2024 року Покровськ вважався фортецею Донбасу, яка неодноразово зупиняла російські штурми.
Російська армія змінила тактику: замість лобових атак вона намагається обійти місто з півдня, відрізаючи українські шляхи постачання. Саме тому загострення відбувається й поблизу Мирнограда, який став наступною ціллю. За словами військового блогера Костянтина Машовця, «реальної блокади немає, але загроза дуже близька».
Втратити Покровськ для України означало б втратити ключовий логістичний вузол у Донецькій області. Через нього проходить магістраль Е-50, що веде до Павлограда і далі до Дніпра. Контроль над цим маршрутом відкрив би Росії шлях до глибших операцій у центрі України та створив би загрозу для Краматорська і Слов’янська.
Американський аналітик Даніел Райс, колишній радник ЗСУ, пояснює: «Покровськ уже не виконує логістичну функцію, але його символічне й стратегічне значення залишається величезним. Його падіння стало б ударом по моральному духу українців».
Водночас російські військові блогери визнають, що навіть за чисельної переваги армія РФ просувається повільно. Бої в урбанізованих районах виснажують обидві сторони, а українські дрони значно ускладнюють ворогу просування. Головна мета Москви — не лише захопити місто, а й створити картинку «неминучої перемоги», яку Кремль прагне використати у переговорах.
Зеленський наголошує: втримання Покровська є принциповим, адже його втрата дозволила б Путіну заявити про «непохитну перевагу» і тиснути на Захід із вимогою поступок. «Саме тому вони так прагнуть цього міста — воно для них не лише військова, а й політична ціль», — сказав президент.
Попри тяжкі умови, українські підрозділи продовжують контрдії. Групи безпілотників і артилерія завдають точкових ударів по скупченнях ворога. На околицях діє 7-й корпус швидкого реагування, який зупиняє спроби ворога прорватися з півдня.
Російський тиск на сході збігається із черговими санкціями США та ЄС. Вашингтон запровадив обмеження проти «Роснефти» та «Лукойлу», а Брюссель ухвалив 19-й пакет санкцій, спрямований проти енергетичного сектору РФ. Тим часом адміністрація Трампа заморозила запланований саміт із Путіним, визнавши, що зустріч «не має сенсу».
Битва за Покровськ входить у вирішальну фазу. Українські військові готуються до нових атак, розуміючи, що утримання міста означає не лише оборону Донбасу, а й стримування подальшого наступу Росії на центр країни.
