Перед світанком на Подолі тепле світло вітрини пекарні Spelta розрізає темряву. Пекар рівняє тісто на столі, посипаному борошном, і перші буханці заходять у піч. Запах хліба тут завжди обіцяє звичайний ранок — але «звичайного» давно немає.
За хвилини світло гасне, духовки стихають, залишається холодний силует приміщення. Пекар виходить надвір, запускає великий генератор — і робота відновлюється, ніби нічого не сталося. Так повторюється по кілька разів на день: відключення електроенергії стали фоном бізнесу.
«Неможливо уявити український бізнес без генератора», — кажуть у Spelta. Для кав’ярні чи цеху це тепер не «резерв», а основа виживання: світло, тепло, вода й каса залежать від пального і техніки, яка зношується швидше за плани.
За спостереженнями газети Дейком, зима 2026 року відрізняється не лише частотою блекаутів, а й невизначеністю графіків: атаки розривають ритм міст, а підприємці змушені працювати «в паузах» між аварійними режимами. Редакція фіксувала це в огляді «Енергосистема на межі й переговори без тиші» (04.02.2026).
Чоловік проходить повз пекарню рано вранці у п'ятницю, 30 січня 2026 року, у Києві — Єфрем Лукацький
Картонна кришка захищає генератор від снігу та мінусових температур на темній київській вулиці під час відключення електроенергії, Київ, Україна, 9 січня 2026 року — Томас Пітер
Найскладніше тим, у кого немає запасу міцності: малий бізнес не має «подушки» на пальне, ремонт і логістику. До цього додаються мобілізація та нестача кадрів — люди виїжджають або йдуть у військо, і команди втрачають досвід швидше, ніж його можна відновити.
Причина хвилі — не абстрактна «енергетична криза», а цілеспрямовані удари по системі. 7 лютого Росія вдарила по енергосистемі України сотнями дронів і десятками ракет, пошкоджуючи підстанції, лінії та генерацію; після цього почалися аварійні обмеження по країні.
Удар по високовольтних вузлах небезпечніший за локальні відключення: якщо «ламається хребет» передачі, страждають і райони, де станції вціліли. Для підприємця це означає не просто «немає світла», а немає прогнозу — коли запускати зміни, як планувати випічку чи швейний цикл.
Економіка генератора жорстка: у Spelta паливо згорає приблизно на 700 гривень за годину, а працювати доводиться по 10–12 годин на день. «Немає фіксованого графіка — підлаштовуєшся і паралельно заправляєш», — пояснюють у закладі.
Співзасновниця кафе Яна Білим, 33 роки, реагує у своєму неактивному кафе на авіаудари Росії по енергетичній системі країни у п'ятницю, 30 січня 2026 року, у Києві — Єфрем Лукацький
Під час часткового відключення електроенергії в листопаді в Києві використовувався генератор. — Тетяна Джафарова/Agence France-Presse — Getty Images
Ресторанний сектор, за оцінками профільних аналітиків, переживає найважчий період за два десятиліття. Холодна зима збільшила витрати на обігрів, а блекаути б’ють по кухнях, холодильниках і водопостачанню — саме там, де «зупинка» = прямі втрати продукту.
Проєкт Best Way to Cup після обстрілу втратив вікна і двері, ремонт коштував близько 150 тисяч гривень, частину довелося закрити кредитом. А після чергових атак будівля втратила воду і каналізацію — бізнес тимчасово зупинився, сподіваючись «дотягнути» до відновлення.
На тлі цього частина закладів стала сервісом для громади: держава дозволила окремим бізнесам працювати у комендантську годину як «пункти незламності» — щоб люди могли зарядити телефони, зігрітися і випити чаю. Це зміщує роль підприємця: від прибутку — до функції підтримки.
Виробництва теж працюють у режимі «підстраховки». Компанія Rito Group, що шиє дизайнерський трикотаж і експортує до США, у 2022 році купила 35-кіловатний генератор за 500 тисяч гривень і котел на дровах, щоб не зупиняти цех у блекаути.
Працівник Rito Group, компанії з виробництва одягу, що виробляє трикотаж, працює під час відключення електроенергії, спричиненого регулярними повітряними атаками Росії на енергетичну систему країни, у п'ятницю, 30 січня 2026 року, у Києві — Єфрем Лукацький
Генератори живлять магазини в центрі Києва — Юлія Кочетова
Та навіть із технікою це дорожче: робота на генераторах додає 15–20% до витрат, а загальна собівартість у таких умовах піднімається приблизно на 15%. Паралельно клієнтів менше: через міграцію попит просів, підприємці зміщують фокус на онлайн-продажі й нові ринки.
Макроекономічний прогноз теж прив’язаний до енергії. KSE Institute називає удари по енергосистемі найгострішим короткостроковим ризиком для ВВП: якщо бізнес адаптується, втрати можуть обмежитися 1–2% ВВП, але затяжні збої здатні збільшити їх до 2–3%.
Нацбанк також знижував оцінки зростання на 2026 рік, пов’язуючи це з дефіцитом електроенергії та ударами по енергетичній інфраструктурі. У матеріалі «Дейком» про оцінку втрат ВВП (02.02.2026) наголошувалося: енергодефіцит стає прямим гальмом відновлення економіки.
Відповідь бізнесу — швидка й практична: резервні лінії живлення, розподілена генерація, переїзд частини процесів у денні «вікна», мікросклади ближче до клієнта. Але ці рішення обмежені грошима і доступом до обладнання — не кожен може дозволити собі батареї чи додаткові трансформатори.
Генератори, що постачають електроенергію до ресторанів під час відключення електроенергії в Києві, 22 листопада — Сергій Гапон
Співзасновниця кафе Яна Білим, 33 роки, реагує у своєму неактивному кафе на авіаудари Росії по енергетичній системі країни у п'ятницю, 30 січня 2026 року, у Києві — Єфрем Лукацький
Важливим клапаном стає імпорт електроенергії та міждержавні перетоки. У січні імпорт в Україну зріс на 40% і сягнув рекордних 894 ГВт·год, а після атак уряд також звертався по екстрену допомогу до Польщі.
Держава намагається розширити інструменти виживання: уряд обіцяв спростити підключення резервного обладнання і нарощувати можливості імпорту, а також збільшувати кількість «пунктів незламності». Ключова проблема — швидкість і масштаб: бізнесу потрібні рішення «на цей тиждень», а не в перспективі сезону.
Невизначеність підточує навіть тих, хто «вивіз» технічно: пальне для генераторів дорожчає, сервіс і ремонт з’їдають маржу, а нові удари можуть знищити вкладення одним прильотом. У цій логіці підприємці дедалі частіше говорять не про розвиток, а про «дожити до весни».
І все ж у темряві Подолу теплий прямокутник світла пекарні не виглядає випадковістю — це стратегія виживання, зібрана з кабелів, дисципліни й взаємодопомоги. Поки атаки на енергетичну інфраструктуру тривають, 2026-й стає роком, коли «енергосистема України» — це не тільки про державу, а про кожен бізнес, що тримає світло.
Генератор, що живить ресторан — Оксана Парафенюк
