Після переконливої перемоги Лейбористської партії на виборах у Великій Британії у 2024 році бізнес-спільнота країни мала надію на зміни. Міністерка фінансів Рейчел Рівз проводила серії сніданків із керівниками компаній, відомі як «наступ із лососем і яєчнею», під час яких обіцяла стабільність, підтримку підприємництва та реформи.
Але через рік після її вступу на посаду в уряді Кіра Стармера бізнес ледь стримує розчарування. Підвищення податків, нові регуляції, зростання витрат на працевлаштування, відсутність діалогу з урядом і загальмоване зростання економіки створюють несприятливі умови для компаній.
Керівники таких структур, як Foresight Group, Currys, Sainsbury's і Tesco, заявляють про скорочення робочих місць, затримку інвестицій, а дехто навіть розглядає можливість перенесення лістингу на інші біржі.
Підвищення страхових внесків роботодавців у квітні принесло бюджету £25 мільярдів на рік, але стало подвійним ударом для бізнесу, особливо з огляду на одночасне підвищення мінімальної заробітної плати. Це викликало масові звільнення і, за словами голови Банку Англії Ендрю Бейлі, — зростання цін на продукти.
Крім того, уряд скасував двохсотрічну податкову пільгу для нерезидентів-номіналів («non-doms»), що призвело до відтоку понад 4 400 бізнесменів за рік і загрозу втрати до £12,2 мільярда та тисяч робочих місць упродовж наступних чотирьох років.
Лейбористи намагаються балансувати між інтересами профспілок, традиційного лівого електорату та поміркованих консерваторів, але результатом стало розчарування всіх груп. Компанії нарікають на те, що після попередніх обіцянок уряд не веде діалогу, а просто впроваджує ініціативи, не узгоджуючи їх з бізнесом.
Багато хто оцінює комунікацію уряду на «трієчку», а деякі керівники кажуть, що не впізнають свої пропозиції у фінальній політиці. Окрім податкового тиску, ситуацію погіршують нові візові обмеження, які знищують можливості для іноземного найму в таких галузях, як догляд за літніми людьми.
У відповідь на обмеження, найбільша фармкомпанія Великої Британії AstraZeneca відмовилася від будівництва заводу вакцин вартістю £450 мільйонів. Більше того, компанії, як-от Flutter Entertainment і CRH Plc, вже перенесли основні лістинги до Нью-Йорка, а AstraZeneca розглядає аналогічний крок.
Додатковий удар — згорнуті плани реформування соціального захисту, що залишили дірку в бюджеті на £5 мільярдів. Хоча уряд і оголосив обмеження на зростання податків, експерти вважають, що вже цієї осені доведеться переглянути обіцянки.
Індустріальний сектор також під тиском: закриття заводу Vauxhall у Лутоні, втручання держави в управління British Steel і банкрутство нафтового заводу Lindsey підкреслюють масштаб промислової кризи.
Попри запуск нової індустріальної стратегії, багато керівників вважають її поверхневою й неясною. Водночас з’явилися деякі позитивні сигнали: у червні приватний сектор демонстрував найшвидше зростання за останні дев’ять місяців, а плани інвестувати у вітрову енергетику свідчать про спроби уряду відновити довіру.
Проте Confederation of British Industry наголошує, що фіскальне навантаження стримує розвиток: компанії скорочують інвестиції, заробітні плати та найм, очікуючи від бюджету припинення податкового тиску. На цьому тлі бізнес готується до боротьби за виживання, адже очікує чергової хвилі змін, які можуть стати фатальними для вітчизняної економіки.
