Після напруженої зустрічі в Овальному кабінеті між президентами США Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським, європейські лідери активізували зусилля щодо пошуку мирного рішення для України. Франція та Велика Британія запропонували часткове перемир’я, яке передбачає припинення атак на критично важливу інфраструктуру, але не охоплює бойові дії на суші.
Ініціатива викликає суперечливі оцінки. З одного боку, це може стати кроком до реальних переговорів, з іншого – ризикує закріпити нинішні територіальні здобутки Росії. Чи є у цієї пропозиції реальний шанс на успіх?
Що передбачає план перемир’я?
Французький президент Еммануель Макрон та міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро окреслили основні положення ініціативи. Згідно з пропозицією, протягом одного місяця російські війська повинні припинити атаки на:
- Об’єкти енергетичної інфраструктури України (електростанції, підстанції, нафтопереробні заводи).
- Повітряний простір України (обмеження авіаударів та ракетних атак).
- Морські шляхи (зокрема, атаки на порти, судна та інфраструктуру експорту зерна).
Проте перемир’я не поширюється на бойові дії на суші, що означає, що російські війська можуть продовжувати наступальні операції в районах Донбасу, Запорізької та Херсонської областей.
Макрон заявив, що такий крок дозволить перевірити, чи дійсно Москва готова до мирних переговорів. Якщо Росія виконає умови перемир’я, можна буде говорити про подальші кроки – наприклад, введення миротворчих сил чи початок повноцінних переговорів.
Реакція України: стриманий скептицизм
Президент Зеленський, коментуючи ініціативу, заявив, що «поінформований про всі деталі». Проте він не висловив однозначної підтримки, адже ключовим питанням залишається безпека територій, які все ще перебувають під постійним російським вогнем.
Українські військові експерти наголошують, що часткове перемир’я не вирішує головної проблеми – російської агресії на фронті. Якщо удари по критичній інфраструктурі припиняться, але бої на Донбасі та в інших гарячих точках триватимуть, це може дати Росії змогу перегрупувати сили та зміцнити свої позиції.
Крім того, виникає питання, як саме буде контролюватися виконання угоди. Французький міністр Барро зазначив, що це можна зробити за участю НАТО або під керівництвом альянсу, використовуючи системи протиповітряної оборони Patriot та авіаційні ресурси Заходу. Проте це потребує додаткових переговорів із Москвою, яка вже заявила, що не приймає жодних миротворчих місій Заходу.
Реакція Росії: готовність до діалогу чи дипломатична пастка?
Кремль не дав однозначної відповіді на пропозицію. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що «Овальний кабінет показав, наскільки складно буде домовлятися про мир». Водночас він не відкинув можливості переговорів, зазначивши, що Москва готова розглядати різні варіанти.
Російські пропагандисти сприйняли ініціативу як ознаку слабкості Заходу. Вони наголошують, що, поки на фронті тривають бої, Росія має можливість посилити тиск на Україну та змусити її до вигідних для Кремля умов.
Деякі експерти вважають, що Москва може використати цей місяць для перегрупування військ, відновлення боєздатності та посилення мобілізації. За даними української розвідки, Росія активно готує нові наступальні операції, і будь-яке часткове перемир’я може лише зіграти їй на руку.
Позиція Великої Британії та інших союзників
Британський міністр оборони Люк Поллард уникав чітких коментарів щодо ініціативи Макрона та Барро, заявивши, що це «не план, який ми офіційно визнаємо». Він зазначив, що ведеться багато закритих переговорів щодо різних варіантів мирного врегулювання.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер на зустрічі з європейськими лідерами заявив, що вони працюють над спільним мирним планом, який буде представлений США. Це свідчить про спробу Європи активніше впливати на політику Вашингтона, особливо після недавньої кризи в американсько-українських відносинах.
Німеччина також прагне посилити свою роль у підтримці України. За інформацією Reuters, у Берліні обговорюють створення двох спеціальних фондів на сотні мільярдів євро – один для оборони, а інший для відновлення критичної інфраструктури.
Перспективи часткового перемир’я: шанс на мир чи пастка?
Є кілька можливих сценаріїв розвитку подій:
- Реальне перемир’я та переговори. Якщо Росія погодиться на місячне припинення атак, це може стати кроком до повноцінних переговорів. Однак цей варіант малоймовірний, оскільки Москва прагне нав’язати Україні власні умови миру.
- Тактична пауза для Росії. Кремль може використати цей час для підготовки нових наступів, а після завершення місяця – розпочати нову хвилю атак.
- Зрив перемир’я. Якщо угоду не буде дотримано або не буде чітких механізмів її контролю, Захід може використати це як аргумент для посилення підтримки України, включаючи постачання далекобійних ракет і авіації.
Часткове перемир’я – це крок, який може відкрити двері для діалогу, але водночас несе ризики для України. Якщо умови будуть незбалансованими та не забезпечуватимуть стратегічних переваг для Києва, така ініціатива може лише допомогти Росії перегрупувати сили.
Для України важливо не лише забезпечити захист критичної інфраструктури, а й отримати гарантії безпеки на землі. Без цього будь-яке перемир’я може стати не шляхом до миру, а черговим дипломатичним маневром, що грає на користь Кремля.
