У розпал тривалого конфлікту між Росією та Україною, де пошкодження та руйнування з боку агресора стали щоденною реальністю, український керівник чітко підкреслює недовіру до будь-яких угод із Кремлем. Нещодавнє часткове перемир’я, яке було досягнуте за посередництвом переговорів із задіяними міжнародними партнерами, стало новим етапом у складних спробах врегулювати конфлікт, але вже від самого початку супроводжувалося попередженням від Києва про можливі порушення з боку Росії.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово звертав увагу на уроки минулого. Під час своєї розмови в Овал-офісі він наголосив, що у 2019 році було укладено часткове перемир’я, але Росія одразу порушила домовленості, що призвело до загибелі українських солдатів. «Ми підписали перемир’я, а Росія знову вчинила напади, – сказав Зеленський, посилаючись на 25 випадків порушення угод. Це не просто дипломатичні слова, а гострий сигнал, що минулі домовленості не дали гарантії миру», – зазначив він.
Українська сторона вважає, що основна проблема полягає в тому, що історія Мінських угод є доказом того, що Росія не планує добросовісно дотримуватися встановлених домовленостей. Мінські угоди, укладені в 2014–2015 роках за підтримки Франції та Німеччини і моніторингові органи, такі як ОСЄ, не змогли зупинити бойові дії у східних регіонах України. Перша угода, Мінськ I, розвалилася одразу після підписання, а Мінськ II, хоч і формально лишався чинним, не зміг запобігти загибелі українських військових та подальшим загостренням конфлікту. Росія регулярно звинувачувалася у тому, що підтримує сепаратистські угруповання, і не дотримується обіцянок щодо припинення вогню.
Український міністр закордонних справ Андрій Сибіга зазначив, що зараз у Києві формується спеціальна команда для розробки «алгоритмів відповідних дій», які дозволять ефективно моніторити перемир’я та своєчасно реагувати на провокації з боку Росії. «Ми вивчили всі негативні уроки Мінського процесу і розуміємо, що без належного контролю угоди можуть стати інструментом для тимчасового розбудови військової сили агресора», – підкреслив Сибіга.
Околиці Краматорська, Україна, у вівторок після російського удару минулого місяця. Москва має значні переваги на полі бою і її війська відвойовують територію. Ніколь Танг
З одного боку, часткове перемир’я передбачає утримання обох сторін від ударів по критично важливій енергетичній інфраструктурі, що має зменшити руйнування цивільних об’єктів і забезпечити безпеку населення. Проте з іншого боку, для Києва це лише проміжна міра. Українські керівники наголошують, що угода повинна супроводжуватися конкретними гарантіями безпеки, які включають механізми моніторингу та оперативного реагування на будь-які порушення з боку Росії.
Зеленський відкрито критикує Кремль за те, що попри обіцянки припинити атаки, Росія регулярно порушує домовленості, що має трагічні наслідки для українських солдатів та цивільних осіб. «Ми пам’ятаємо, як угода, укладена у 2019 році, обіцяла мир, а за кілька днів після її підписання Росія знову почала завдавати ударів. Це класичний приклад того, як агресор використовує перемир’я лише для того, щоб відновити свої сили», – каже Зеленський, нагадуючи про численні випадки порушення.
Крім того, українські експерти підкреслюють, що будь-яка угода повинна містити чіткі санкції для Росії у разі порушення домовленостей. Для цього необхідно розробити механізми, які не лише відслідковуватимуть кожну провокацію, а й забезпечуватимуть миттєве реагування. «Тільки якщо будуть встановлені конкретні покарання за порушення перемир’я, ми зможемо гарантувати, що Росія не використовуватиме ці угоди як відпочинок для перезарядки своїх військ», – зазначають фахівці з безпеки.
Також у контексті переговорів постає питання міжнародної підтримки. Президент Зеленський закликає США та країни Європейського Союзу активно брати участь у забезпеченні перемир’я, адже саме їхня підтримка є гарантом того, що угоди будуть дотримуватися. Проте під час нещодавніх переговорів із президентом Дональдом Трампом виникли гострі суперечки, коли обидві сторони обмінювалися звинуваченнями у порушенні домовленостей. Це майже призвело до розриву контактів, проте згодом ситуація була тимчасово врегульована.
Історія минулих домовленостей, зокрема Мінських угод, показує, що перемир’я, навіть якщо воно здається стабільним, завжди супроводжується взаємною недовірою. За словами політичного аналітика Сема Чарапа з американського інституту RAND, «будь-яке мирне угоду будуть завжди піддаватися перевірці: якщо Росія почне перезаряджатися, ми повинні бути готові діяти». Це підкреслює важливість не лише укладення домовленостей, а й їхнього дотримання, що залишається головною проблемою на сьогоднішній день.
Попри певні успіхи у встановленні часткового перемир’я, українська влада наголошує, що без додаткових гарантій безпеки угода не може стати основою для довгострокового миру. «Для нас важливо, щоб будь-який мирний процес був обумовлений не лише словами, а й конкретними діями, що запобігають повторним атакам», – заявив Зеленський під час останньої прес-конференції. Він також наголосив на необхідності широкої підтримки цього процесу з боку українського парламенту, що є важливим елементом демократичного врегулювання конфлікту.
Минулого місяця українські волонтери, які збирають тіла загиблих у боях, ідентифікували останки російських військових у Донецькій області України. Тайлер Хікс
Українці чітко пам’ятають, як Мінські домовленості стали приводом для затримки, а згодом і повноцінного загострення бойових дій. Незважаючи на те, що підписання угод було підтримано міжнародною спільнотою, Росія систематично порушувала їх умови, що призвело до численних жертв і руйнувань. Тому нинішній процес переговорів повинен бути більш ретельно продуманим, із залученням незалежних міжнародних спостерігачів та створенням ефективних механізмів контролю.
Найважливішим аспектом є те, що українська влада не збирається йти на компроміс з питаннями безпеки. Вона наголошує, що без належного захисту своїх територій та цивільних об’єктів будь-які домовленості залишаться лише формальністю, а агресивні дії Росії продовжаться. «Ми не будемо миритися з тим, що наша територія і наші люди стають об’єктом систематичних нападів», – заявив Зеленський, попереджаючи про можливість нових, ще більш руйнівних ударів, якщо Росія знову порушить угоду.
Таким чином, часткове перемир’я, яке наразі діє в Україні, є кроком у напрямку до мирного врегулювання конфлікту, але воно супроводжується серйозними попередженнями від Києва. Росія неодноразово доводила, що угоди для неї – це лише тимчасова зупинка, а не крок до справжнього миру. Україна, в свою чергу, вимагає не лише припинення вогню, а й чітких гарантій безпеки, що мають бути закріплені як у документальних угодах, так і в реальному контролі за їх виконанням. Досягнення цього – головне завдання нинішніх переговорів, без якого неможливо говорити про довгостроковий мир у регіоні.
