У середу президент України Володимир Зеленський погодився на обмежене перемир’я, яке передбачає взаємну паузу в ударах по об’єктах енергетичної інфраструктури, як крок до подальших переговорів щодо ширшого припинення бойових дій. Ця домовленість була досягнута під час годинної телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом, яка стала першим офіційним контактом між лідерами після драматичної зустрічі в Овальному кабінеті минулого місяця.
За даними спільної заяви національного радника з питань безпеки Майкла Уолтца та держсекретаря Марко Рубіо, розмова між Трампом і Зеленським «значно допомогла у русі до завершення війни». Обидва президенти наголосили на необхідності створення механізму контролю за тимчасовою зупинкою ударів по критично важливих об’єктах, зокрема, енергетичних установках. Президент Трамп зазначив, що Сполучені Штати могли б відігравати ключову роль у цьому процесі, використовуючи свою експертизу в галузі електроенергетики та комунальних послуг.
Під час розмови Трамп також підняв ідею, що США могли б взяти під свій контроль українські електростанції, зокрема ядерні об’єкти, щоб забезпечити їхній захист від можливих ударів з боку Росії. Проте, ця ідея викликала критику з боку українських експертів. Наприклад, експерт з ядерної енергетики Ольга Кошарна зазначила, що за українським законодавством такі підприємства не можуть бути приватизовані, а інші спеціалісти додали, що хоча американська участь може сприяти покращенню управління, ідея передачі власності США є практично нездійсненною.
Зеленський під час брифінгу в Гельсінкі, де він виступав разом із президентом Фінляндії Олександром Стуббом, наголосив: «Просто ствердження і слово Путіна про припинення ударів по наших енергетичних об’єктах – це недостатньо. Війна навчила нас бути практичними». Україна взяла на себе зобов’язання підготувати перелік об’єктів, які повинні бути захищені, і за умов, якщо моніторинг, який здійснюватимуть США та їхні союзники, підтвердить, що російські сили не вдаряють по цим об’єктам, українська сторона утримається від відповідних ударів по російських цілях.
Попри позитивну оцінку розмови, Зеленський визнає, що між позиціями України та Росії залишається широкий розрив. Російський президент Володимир Путін у телефонній розмові погодився тимчасово зупинити атаки по українських енергетичних об’єктах, проте відмовився підтримати пропозицію повноцінного 30-дневного перемир’я, яке хотів Трамп як перший крок до досягнення довгострокового мирного врегулювання. За словами Зеленського, деякі з пропозицій Путіна використовуються як тактичні ухили, що дозволяють Росії маневрувати для досягнення військової переваги та забезпечення найкращої угоди для США.
Робітники оглядають лінію електропередач, відновлену після того, як вона була зруйнована під час російського страйку в Києві, Україна. Еміль Дак
Заяви представників білого дому свідчать про те, що переговори щодо технічних аспектів перемир’я будуть продовжені. За спільною заявою Уолтца та Рубіо, технічні команди обох сторін зустрінуться у Саудівській Аравії найближчими днями для обговорення можливості розширення перемир’я з обмеження ударів по енергетичним об’єктам до включення активності у Чорному морі, що стане поступовим кроком до повного припинення бойових дій.
Цей новий етап переговорів є важливим не лише через його потенціал знизити рівень агресії, а й тому, що він сигналізує про бажання сторін поступово повернутися до нормальних відносин попри складну ситуацію на полі бою. Зеленський висловив вдячність Трампу за підтримку, що є особливо важливим для України, оскільки американська військова та економічна допомога має вирішальне значення для здатності країни протистояти російській агресії. Проте український лідер також застерігає, що переговори не повинні привести до небажаних поступок. «Якщо Росія не буде дотримуватися домовленостей, – заявив він, – ми неодмінно відреагуємо», – додав Зеленський.
Суперечності між сторонами продовжують посилюватися, адже Росія та Україна обмінюються звинуваченнями щодо порушення домовленостей. З одного боку, російські офіційці запевняють, що їхні сили припинили удари по українських енергетичних об’єктах, а з іншого – українські джерела стверджують, що атаки продовжуються, що підкреслює необхідність ефективного системного контролю за виконанням домовленостей. У цьому контексті роль США залишається ключовою. Білодомовці підкреслюють, що саме американський контроль, спільно з залученням союзників, зможе забезпечити належний моніторинг і гарантувати, що обидві сторони дотримуються узгоджених умов.
Існує ризик, що, незважаючи на домовленості, Росія може використовувати перемир’я як тактичну можливість для переоснащення своїх сил і зміни бойових позицій. Аналітики наголошують, що хоча Україна змогла адаптуватися до умов тривалої війни, питання захисту ключових енергетичних об’єктів залишається вкрай важливим. Особливо це стосується таких об’єктів, як Запорізька АЕС, яка знаходиться під російським контролем, а також інших об’єктів, критичних для забезпечення життєдіяльності населення.
Попри складнощі, Зеленський і його команда прагнуть максимально використати цей новий шанс для зниження рівня бойових дій, хоча сам український президент чітко зазначив, що це лише тимчасовий захід. «Ми прийняли це перемир’я, – сказав він, – але воно має бути ретельно контролюваним. Без такого контролю, слово Путіна – це лише обіцянки, які не змінюють реальності війни».
У підсумку, домовленість про тимчасову 30-дневну паузу в ударах по енергетичній інфраструктурі стала важливим сигналом про можливий початок перемовин між сторонами, але водночас підкреслює, що шлях до довгострокового миру ще далек. Зеленський висловив готовність відмовитися від ударів по російських об’єктах за умови, що Росія стримається від атак на українські цілі, і що американські та союзницькі сили забезпечать необхідний контроль за виконанням домовленостей. Це важливий, хоча й крихкий, компроміс у складному конфлікті, що триває вже декілька років, і який вимагає від обох сторін не лише дипломатичних зусиль, а й реальних дій для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні.
