Українські чоловіки, які перебувають за кордоном, не можуть бути просто примусово повернуті в Україну лише на підставі політичних заяв окремих посадовців. Для цього потрібні конкретні законодавчі рішення кожної країни та дотримання норм міжнародного права.
Про це заявив народний депутат від партії «Слуга народу», голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
За його словами, заяви іноземних політиків щодо можливого повернення українців додому не обов’язково перетворяться на реальні механізми або відповідні закони.
Статус українців визначають країни перебування
Коментуючи заяви міністра оборони Польщі та пропозиції Європейської комісії щодо можливого перегляду захисту для чоловіків призовного віку, Мережко зазначив, що не має інформації про офіційні звернення України із проханням скасувати захист для своїх громадян за кордоном.
За його словами, питання статусу перебування іноземців належить до компетенції кожної держави.
«Це внутрішнє правове питання кожної країни. Вона в межах своєї юрисдикції визначає, хто може перебувати на території та на яких умовах», — пояснив депутат.
Він наголосив, що міжнародне право передбачає різні статуси для людей, які перебувають за межами власної країни, зокрема статус біженця або тимчасового захисту.
Саме тому, за його словами, неможливо автоматично говорити, що всі чоловіки певного віку повинні залишити країни перебування.
«Кожен випадок і кожну ситуацію треба розглядати окремо. Можуть бути абсолютно різні підстави для перебування людини на території певної країни», — зазначив Мережко.
Масова депортація суперечить міжнародному праву
Окремо депутат звернув увагу на те, що примусове масове повернення людей суперечить міжнародним нормам.
За його словами, практика Європейського суду з прав людини свідчить, що примусові депортації без законних підстав є порушенням прав людини.
«З міжнародних правових міркувань примусові депортації забороняються», — заявив Мережко.
Він навів приклад справи щодо масової депортації громадян Грузії з боку Росії після початку агресії проти цієї країни. Ця ситуація стала предметом розгляду Європейського суду з прав людини.
За словами депутата, подібні випадки показують, що держави не можуть просто ухвалювати рішення про масове виселення людей без врахування правових процедур.
Тиск може дати протилежний результат
Мережко також прокоментував можливість того, що скасування певного статусу для українських чоловіків може не змусити їх повернутися додому, а навпаки — спонукати шукати інші законні способи залишитися за кордоном.
За його словами, такий сценарій цілком можливий.
«Важко змусити людину щось робити. Якщо людина не знайшла притулку в одній країні, вона може поїхати до іншої країни. Треба радше шукати позитивні стимули, щоб люди поверталися», — зазначив депутат.
На його думку, ефективнішим підходом були б не примусові заходи, а створення умов, які мотивували б українців повертатися добровільно.
Заяви Польщі поки мають політичний характер
Окремо Мережко прокоментував позицію Польщі щодо повернення українських чоловіків призовного віку.
Раніше міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що українці призовного віку, які перебувають у Польщі, повинні повернутися додому.
Однак український депутат зазначив, що наразі такі заяви не мають конкретного механізму реалізації.
«У тій формі, у тому формулюванні, як це прозвучало, це радше виглядає як політична заява. Тут немає конкретики», — сказав Мережко.
За його словами, ситуація могла б виглядати інакше, якби йшлося про конкретний законопроєкт або адміністративне рішення.
Чи є юридичні підстави для повернення українців
На сьогодні, за словами Мережка, юридичних підстав для примусового повернення українських чоловіків із європейських країн немає.
«Коли з’явиться проєкт закону, тоді вже можна буде розглядати це питання. Але поки що це лише заяви політиків, які не обов’язково трансформуються у конкретні кроки або законодавство», — пояснив він.
Водночас депутат наголосив, що держави мають право регулювати умови перебування іноземців на своїй території, але такі рішення повинні відповідати міжнародним нормам і не порушувати права людини.
Що пропонували в ЄС і Польщі
Раніше повідомлялося, що Європейська комісія розглядала можливість зміни правил щодо статусу захисту для окремих категорій українців, зокрема чоловіків призовного віку.
Таку ідею підтримали деякі країни Європейського Союзу. Також у медіа повідомлялося про нібито підтримку цієї ініціативи з боку Києва.
У Польщі міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш закликав українців призовного віку, які проживають у країні, повернутися в Україну.
Водночас поки що йдеться лише про політичні заяви, а не про ухвалені рішення, які могли б автоматично змінити статус українців за кордоном.
Наразі головним фактором залишається міжнародне право: воно дозволяє державам визначати правила перебування іноземців, але не дає можливості проводити масове примусове повернення людей без чітких юридичних підстав.
