Український ринок нерухомості переживає черговий етап трансформації. Попри скорочення кількості потенційних покупців, вартість житла у новобудовах продовжує зростати. Така ситуація свідчить про складні процеси, які зараз відбуваються на первинному ринку: забудовники не поспішають знижувати ціни, тоді як покупці дедалі обережніше приймають рішення щодо придбання квартир.
За даними аналітиків DIM.RIA, у липні середня вартість квадратного метра у новобудовах збільшилася в більшості регіонів країни. Найпомітніше подорожчання зафіксували у Миколаївській області, де ціни зросли більш ніж на 15% лише за один місяць. Відчутне підвищення також спостерігалося у Полтавській та Хмельницькій областях.
Водночас не всі регіони продемонстрували однакову динаміку. У Кіровоградській та Черкаській областях середня вартість нового житла дещо знизилася, що свідчить про нерівномірний розвиток ринку залежно від економічної ситуації та локального попиту.
Найдорожчим містом країни традиційно залишається Київ. За підсумками липня середня вартість квадратного метра в столичних новобудовах досягла 1476 доларів, що приблизно на сім відсотків більше порівняно з попереднім місяцем.
Всередині столиці різниця у вартості житла залишається дуже значною. Найдорожчі квартири, як і раніше, пропонуються у Печерському районі, де середня ціна квадратного метра перевищує 2600 доларів. Найдоступніше житло можна знайти у Деснянському районі, де ціни залишаються майже втричі нижчими.
Попри подорожчання житла, активність потенційних покупців помітно знизилася. Найсуттєвіше скорочення попиту на новобудови зафіксували у Запорізькій області. Також значно менше людей цікавилися придбанням квартир у Києві, Харківській, Житомирській та Дніпропетровській областях.
Фахівці пояснюють таку ситуацію одразу кількома факторами. Покупці стали значно обережніше ставитися до великих фінансових витрат через воєнні ризики, економічну невизначеність та високі ціни. Водночас забудовники не готові масово переглядати вартість житла через подорожчання будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили та зростання витрат на реалізацію нових проєктів.
Не менш цікаві процеси відбуваються й на вторинному ринку нерухомості. Там ситуація виглядає менш однозначною: в одних регіонах квартири дорожчають, в інших — дешевшають.
Найбільше зростання вартості однокімнатних квартир у липні зафіксували в Одеській області. Натомість у Чернігівській та Кіровоградській областях ціни продемонстрували найпомітніше зниження.
Столиця й надалі утримує статус найдорожчого міста України для купівлі житла на вторинному ринку. Середня вартість однокімнатної квартири тут майже досягла 90 тисяч доларів. Найдорожчим районом залишається Печерськ, де ціни можуть сягати близько 180 тисяч доларів за однокімнатне житло. Найдоступніші варіанти традиційно пропонує Деснянський район.
Серед українських регіонів найдешевше вторинне житло, як і раніше, пропонується у Херсонській області, де середня ціна однокімнатної квартири залишається на рівні близько 17 тисяч доларів.
Водночас пропозиція квартир на вторинному ринку продовжує збільшуватися. Особливо активно вона зросла у Києві, а також у Кіровоградській, Київській, Рівненській та Сумській областях. Це може свідчити про бажання власників продати нерухомість у період нестабільності або скористатися високими цінами.
Цікаво, що на відміну від ринку новобудов, інтерес покупців до вторинного житла в багатьох регіонах навіть зріс. Найбільше зростання попиту аналітики зафіксували у Сумській, Кіровоградській, Полтавській та Одеській областях.
Експерти зазначають, що ринок нерухомості зараз перебуває у незвичному стані. З одного боку, житло продовжує дорожчати через високу собівартість будівництва та інфляційні процеси. З іншого — купівельна активність залишається стриманою через воєнні ризики, економічну невизначеність і зниження фінансових можливостей населення.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від загальної економічної ситуації, безпекової обстановки, темпів будівництва та рівня доходів українців. Саме ці фактори визначатимуть, чи збережеться нинішня тенденція до подорожчання житла, чи ринок поступово перейде до більш збалансованого стану.
