Світові ціни на нафту майже не відреагували на рішення адміністрації Дональда Трампа тимчасово послабити санкції проти частини російської нафти, яка вже перебуває в морі. Після різкого стрибка напередодні ринок у п’ятницю продемонстрував стриману динаміку: інвестори, схоже, не повірили, що сам по собі допуск окремих російських обсягів зможе швидко змінити загальну ситуацію з глобальним постачанням.
Міністр фінансів США Скотт Бессент оголосив, що Вашингтон тимчасово дозволить продаж частини російської сирої нафти, яка вже знаходиться в транзиті. За його словами, вивільнення цих поставок потенційно може додати на світовий ринок сотні мільйонів барелів. Проте фактична реакція трейдерів виявилася вкрай обережною, а ціни після попереднього різкого злету фактично залишилися біля психологічної позначки в 100 доларів за барель.
У п’ятницю вранці в Азії Brent, який є світовим еталоном, торгувався майже на рівні 100 доларів за барель. Напередодні він завершив сесію на позначці 100,46 долара, додавши понад 10 відсотків за день. Американська нафта West Texas Intermediate перебувала поблизу 95 доларів за барель після того, як у четвер закрилася на рівні 96,40 долара, підскочивши більш ніж на 10 відсотків. Це свідчить про головне: сам факт часткового послаблення санкцій не перекрив фундаментальний страх ринку перед новими перебоями.
Нафтовий ринок залишається вкрай нервовим із кінця лютого, коли США та Ізраїль завдали ударів по Ірану. Відтоді трейдери намагаються оцінити, наскільки серйозними можуть бути наслідки для глобального енергетичного балансу. У понеділок Brent на піку майже досягав 120 доларів за барель, оскільки ринок закладав у ціни ризик тривалих збоїв у постачанні. Хоча згодом котирування частково відійшли від максимумів, вони все одно залишаються значно вищими, ніж до початку конфлікту.
Ключова увага інвесторів прикута до Ормузької протоки — вузького морського коридору між Іраном та Оманом, через який зазвичай проходить до п’ятої частини світового постачання нафти. Саме цей маршрут є одним із головних нервових центрів глобальної енергетики. Через ризик атак судноплавство з Перської затоки через протоку фактично зупинилося, а сотні танкерів опинилися заблокованими. У таких умовах навіть великі політичні рішення, зокрема тимчасове відкриття доступу до російської нафти, не гарантують ринку відчутного заспокоєння.
Акції в Азії падають. Дані затримуються щонайменше на 15 хвилин — Джерело: FactSet
Світові уряди намагаються зменшити напругу, переконуючи ринки, що дефіциту можна уникнути. Напередодні світові лідери погодили вивільнення 400 мільйонів барелів нафти зі стратегічних резервів, з яких 172 мільйони барелів має надати Сполучені Штати. Це один із найбільших сигналів втручання держав у ринок за останній час. Однак навіть такі кроки поки не змогли повністю зняти головне питання: чи буде фізично безпечним і безперебійним транспортування нафти з регіону Близького Сходу найближчими тижнями.
На цьому тлі фондові ринки Азії в п’ятницю демонстрували зниження. Інвестори побоюються, що дорожча енергія може швидко вдарити по глобальному зростанню, корпоративних прибутках і споживчій активності. Напередодні американський індекс S&P 500 знизився на 1,5 відсотка — це стало найгіршим денним падінням з початку війни. Пан’європейський Stoxx 600 також втратив 0,6 відсотка. Ринки фактично показали: навіть якщо ціни на нафту перестали різко рости, вони вже достатньо високі, щоб створювати відчутний тиск на акції.
Наслідки зростання енергоносіїв уже відчутні для споживачів. За даними AAA, середня ціна бензину у США в четвер досягла 3,60 долара за галон. Це означає, що з початку війни американські водії платять приблизно на 21 відсоток більше. Водночас ціни на бензин традиційно реагують на нафту із затримкою у кілька днів, тому споживачі можуть ще не бачити повного ефекту від попереднього стрибка сировинних котирувань.
Ще швидше зростають ціни на дизельне пальне. У четвер середня ціна дизеля сягнула 4,86 долара за галон, що приблизно на 29 відсотків вище, ніж на початку війни. Це особливо важливо для ширшої економіки, оскільки саме дизель критично впливає на вантажні перевезення, логістику, сільське господарство та частину промислового сектору. Через це подорожчання дизеля часто б’є не лише по водіях, а й по вартості товарів у цілому.
У підсумку ринок зараз живе в умовах подвійної реальності. З одного боку, адміністрація Трампа, відкриваючи доступ до частини російської нафти та розпечатуючи стратегічні резерви, намагається переконати трейдерів, що пропозиції вистачить. З іншого — геополітичний ризик у районі Ормузької протоки лишається настільки великим, що ці інструменти поки не спромоглися радикально змінити настрої. Саме тому нафта не рвонула ще вище, але й не пішла вниз: ринок визнав політичний сигнал, однак не вважає його достатнім для повного заспокоєння.