Данія опинилася в центрі уваги після другої за тиждень атаки дронів на аеропорти країни. Великі безпілотники, помічені в п’яти регіональних аеропортах, спричинили перебої у польотах та масштабну поліцейську операцію. Аеропорти нині працюють, однак загроза зберігається.
Міністр оборони Трульс Лунд Поульсен назвав подію «гібридною атакою». Він підкреслив, що інциденти виглядають систематичними, і це навряд чи випадковість. За його словами, масштаб і синхронність дій свідчать про професійного актора.
Події стали продовженням нападу на головний аеропорт Копенгагена кількома днями раніше. Тоді прем’єрка Метте Фредеріксен заявила, що ймовірно до атаки причетна Росія. Йшлося про загрозу критичній інфраструктурі країни та Європи загалом.
Водночас Поульсен визнав, що наразі немає доказів, які прямо пов’язують інциденти з Кремлем. Він зазначив, що існують сили, зацікавлені у послабленні підтримки України. Це вкладається у ширшу стратегію гібридної війни, яку веде Москва.
Найбільше постраждав аеропорт Ольборг, третій за завантаженістю у Данії. Його роботу зупинили на кілька годин, чотири рейси довелося перенаправити. Тимчасово закривали також Біллунд, другий за значенням аеропорт країни, через можливу активність дронів.
Зафіксували безпілотники і над військовою базою Скрюдструп, де обслуговують винищувачі. Дрони кружляли над аеропортами кілька годин, перш ніж зникли. Хоча цивільні рейси в менших аеропортах не виконувалися, загроза безпеці була реальною.
Міністр юстиції Петер Хуммельгор заявив, що ці події слід розглядати у контексті інших порушень повітряного простору Європи. Він згадав про збиття російських дронів у Польщі та порушення кордонів НАТО російськими винищувачами в Естонії.
За його словами, мета таких атак — створити страх і розкол у суспільстві, випробувати витривалість союзників і перевірити їхні межі. Він попередив: загроза гібридних атак залишиться постійним викликом для європейських держав.
Данія є одним із ключових союзників України. Вона постачає озброєння, фінансує відбудову і навіть дозволила українським компаніям розгорнути виробництво військових матеріалів на своїй території. Тепер країна сама відчула загрозу.
Уряд оголосив про інтенсивне розслідування за участю поліції, армії та спецслужб. Також планується інвестувати у системи захисту від дронів і змінити законодавство, щоб обмежити використання безпілотників у данському небі.
Копенгаген розглядає можливість звернення до статті 4 Північноатлантичного договору. Це дозволить провести консультації в межах НАТО та виробити колективну відповідь на нову форму загроз. Перемовини з Альянсом уже тривають.
Євросоюз паралельно працює над удосконаленням системи виявлення дронів. Як повідомив єврокомісар Андрюс Кубілюс, перші кроки можна буде реалізувати вже наступного року, однак для повної готовності знадобиться більше часу.
Аналітики зазначають: атаки на транспортні вузли стають частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на дестабілізацію Заходу. Дронові та кібератаки створюють хаос у логістиці й підігрівають недовіру до здатності держав забезпечити захист.
Для НАТО ситуація в Данії — чергове нагадування про вразливість критичної інфраструктури. Якщо підозри щодо російського сліду підтвердяться, це може стати поштовхом до нових кроків Альянсу для стримування агресії та захисту партнерів.
Таким чином, атаки дронів у Данії є прикладом гібридної війни, де військові, інформаційні та технологічні інструменти поєднуються для дестабілізації. Це змушує Захід шукати нові форми колективної оборони й посилювати підтримку України.
