У контексті зростаючих геополітичних напружень у регіоні, Данія оголосила про прискорення планів щодо призову жінок до збройних сил. Рішення, яке має набрати чинності з 1 липня 2025 року, планують запровадити з метою посилення обороноздатності країни в умовах зростаючої загрози з боку Росії, а також через суперечності з США щодо контролю над Гренландією – данською територією, над якою останнім часом ведуться запеклі дискусії.
За даними міністерства оборони Данії, країна вже готується до того, щоб розширити свої збройні сили. До цього моменту жінки могли приєднуватися до армії виключно на добровільних засадах, тоді як чоловіків призивають за допомогою лотереї, яка компенсує можливу нестачу добровольців. Тепер же уряд прийняв рішення прискорити процес введення обов’язкового призову для жінок, що стане третім випадком у НАТО після Норвегії та Швеції.
Згідно з новим законопроектом, який передбачається ухвалити, з 2026 року жінки, які досягли 18 років, будуть зобов’язані брати участь у військових заходах – починаючи з «Дня збройних сил», який відзначатиметься за умовами нового законодавства. Повна рівність у військовій службі, включаючи можливість призову на посади лейтенантів і сержантів, є ключовою метою цього закону, що має забезпечити максимально широку мобілізацію та залучення найталановитіших кандидатів незалежно від статі.
Міністр оборони Данії Троелс Лунд Поулсен у своїй заяві підкреслив:
«Ми з радістю повідомляємо, що Ліберальний Альянс підтримав пропозицію щодо повної рівності в армійській службі. У світлі сучасної оборонної та безпекової ситуації ми повинні залучати якнайбільше людей. Прискорення процесу призову жінок – важливий сигнал, який допоможе нам швидше та ефективніше мобілізувати ресурси нашої армії».
За його словами, це рішення спрямоване не лише на збільшення чисельності армійських сил, але й на підвищення їх якості. «Різноманіття, яке ми досягнемо завдяки залученню жінок, підсилить наші можливості в рішенні складних завдань, – зазначив Поулсен. – Нам необхідно мати всі можливості, щоб відповісти на сучасні виклики, адже оборонна безпека країни залежить від максимальної мобілізації та використання потенціалу суспільства».
Ці зміни відбуваються на фоні зростаючих напружень у регіоні. Данія опинилася в епіцентрі геополітичних суперечок через питання Гренландії. Сполучені Штати, зокрема під керівництвом президента Дональда Трампа, неодноразово заявляли про бажання анексувати Гренландію з огляду на національну безпеку. Данські та гренландські керівники, зокрема прем’єр-міністр Мете Фредеріксен та прем’єр-міністр Гренландії М’юте Егеде, рішуче відкидають ці пропозиції, наголошуючи, що питання незалежності Гренландії належить її громадянам.
Відносини між Данією та США стали ще більш напруженими після того, як високопосадовці США, зокрема віце-президент Джейді Венс, оголосили про майбутній візит до Гренландії, що викликало різке обурення як з боку гренландців, так і датських політиків. На фоні цієї суперечки деякі датські політики вже відкрито підтримують ідею прискореного призову жінок, як символу національної єдності та рішучості в умовах загроз із зовнішніх джерел. У соціальних мережах, наприклад, політик Мона Юул висловила свою підтримку, підкреслюючи, що «попередній розклад призову жінок лише створював зайву бюрократію та затримки, а тепер ми зможемо мобілізувати наших громадян швидше і ефективніше».
Для Данії це рішення має дві основні складові: забезпечення обороноздатності та демонстрацію готовності до реагування на зовнішні загрози. У лютому цього року Данія створила Фонд прискорення (Acceleration Fund), виділивши додатково 50 мільярдів данських крон (приблизно 7,2 мільярда доларів) на збільшення оборонного потенціалу. Ці кошти спрямовуватимуться на інвестиції у критично важливі технології, модернізацію військової техніки та покращення підготовки особового складу.
За словами представників міністерства оборони, завдяки розширенню призову та інвестиціям у сучасні оборонні технології, Данія має намір зміцнити свої позиції в рамках НАТО та бути готовою до будь-яких можливих конфліктів, зокрема з огляду на загрозу з боку Росії. «Ми маємо мобілізувати всю нашу армійську силу, – підкреслює поулсен. – Це означає, що ми повинні залучати найталановитіших та наймотивованіших молодих датчан, незалежно від статі. Рівність у призові – це не просто соціальне питання, а стратегічна необхідність для нашої безпеки».
Прискорення процесу набору жінок до армії відбувається на тлі загострення геополітичної ситуації в регіоні, де Росія демонструє свою агресивність, а також в умовах невизначеності навколо Гренландії. Тиск США щодо можливого анексування Гренландії став додатковим стимулом для Данії посилити свої оборонні заходи та переглянути стратегію мобілізації. Хоча наразі не йдеться про відправку датських військ до України у ролі миротворців, уряд чітко заявив, що готовий відповісти на будь-які виклики та забезпечити безпеку своїх громадян.
Таким чином, рішення Данії щодо прискорення призову жінок до збройних сил є важливим стратегічним кроком, що відображає сучасні геополітичні реалії та виклики. Розширення мобілізації та залучення жінок до військової служби має на меті не лише збільшення чисельності армії, а й підвищення її якості через різноманітність та інноваційність. У той же час, ці заходи демонструють готовність Данії адаптуватися до зростаючих загроз, що випливають із зовнішніх конфліктів, зокрема з Росією, та суперечок навколо стратегічно важливої Гренландії. Це рішення є прикладом того, як країни-члени НАТО змінюють свої оборонні стратегії у відповідь на нові виклики, спрямовані на збереження суверенітету та безпеки в умовах глобальної нестабільності.
