Але дебати про критично важливий перехід на відновлювані джерела енергії відійшли на другий план, оскільки Росія - найбільший постачальник енергоресурсів в Європі - вступає в серйозну конфронтацію із Заходом через Україну, а ціни на нафту зростають до 100 доларів за барель.
Понад десять років у політичних дискусіях в Європі та за її межами щодо скорочення споживання газу, нафти та вугілля акцент робився на безпеці та навколишньому середовищу за рахунок фінансово-економічних міркувань, зазначає Люсія ван Гюнс, стратегічний радник з питань енергетики в Гаазькому центрі стратегічних досліджень.
Зараз все навпаки.
"Ціни на газ стали дуже високими, і несподівано безпека постачання і ціна стали головним предметом публічних дебатів", - сказала вона.
Посилений акцент на енергетичній незалежності та національній безпеці може спонукати політиків відступити від зусиль, спрямованих на зменшення використання викопних видів палива, які викидають в атмосферу смертоносні парникові гази.
Стрімке зростання цін вже призвело до додаткового виробництва та споживання палива, яке сприяє глобальному потеплінню. Імпорт вугілля до Європейського Союзу в січні зріс більш ніж на 56 відсотків порівняно з попереднім роком.
Водночас, визнання Росією двох сепаратистських регіонів на сході України може поставити під загрозу ключові інвестиції західних нафтових гігантів. Європейські енергетичні компанії, такі як BP, TotalEnergies та Shell, мають великі операції та інвестиції в Росії. Хоча розширення цих активів було значною мірою призупинено після анексії Криму Росією у 2014 році, вони залишаються важливими центрами прибутку і зараз можуть опинитися під загрозою.
Більшість нафтових компаній звітують про величезні прибутки через зростання цін на нафту і газ. Європейські компанії використовують частину своїх прибутків для збільшення інвестицій у вітрову, сонячну, водневу та інші форми екологічно чистої енергії. Але нинішня криза може стати серйозним відволікаючим фактором, якщо не гіршим.
