Останні хвилі ударів дронів над Україною і Росією демонструють, що великі армії не були готові до нових форм конфлікту, де безпілотники фактично розмивають традиційні лінії фронту та загрожують авіабазам і критичній інфраструктурі далеко поза зоною бойових дій.
У кінці травня Україна запустила понад сто дронів на кілька авіабаз на глибокому російському тилу, знищивши або пошкодивши до двадцяти стратегічних літаків у різних регіонах.
Цей показовий приклад змусив союзників по НАТО терміново перевірити власні вразливості: чи зможе хтось із ворогів завдати подібного удару по американських чи європейських військових об’єктах?
У багатьох державах Альянсу все ще панує фокус на традиційній війні минулого століття, хоча нові гібридні та кіберзагрози постійно ростуть.
Китай, наприклад, захистив свої літаки понад трьома тисячами укріплених будівель, тоді як у Сполучених Штатах значна частина авіабаз лишається відкритою на зльотному полі, що дає змогу дронам непомітно знищувати літаки ще до часу зльоту.
Експерт із Пентагону зацікавлена в тому, що «гідна атака дронів двохсот-сотневої зони прикриття може спочатку «осліпити» наші підрозділи, перш ніж вони піднімуться в повітря».
У минулому році у США зареєстрували понад 350 випадків появи дронів приблизно на сотні військових об’єктів; навіть службу NORAD це турбувало.
Британський уряд також провів всеосяжний огляд власних оборонних можливостей і дійшов висновку: союзники можуть опинитися перед ворогом із модернізованою зброєю та технологіями, і є потреба терміново інвестувати в ударні та розвідувальні безпілотники. Також варто створювати запаси «ударних дронів-камікадзе» – маленьких безпілотних апаратів, які летять на ціль, вибухають і знищують об’єкти.
Трасери оборонного вогню під час атаки російського безпілотника на Київ у лютому. Гліб Гаранич
Обидві сторони нинішньої війни активно збільшили програми виробництва дронів: Росія розгорнула сотні Geran-2 на тиждень, кожен із яких може обійти засоби ППО, завдаючи ударів по цивільних і військових об’єктах.
Україна, у відповідь, у 2023 році випустила близько 800 тисяч дронів, а у 2025-му прогнозують понад 5 мільйонів різних безпілотних систем. Серед них є «ракетні дрони», здатні літати до 1 800 миль, що дозволяє їм вражати важливі об’єкти у ворожому тилу.
Президент Зеленський наполегливо закликав західних партнерів наростити фінансування власної програми безпілотників, відзначаючи, що «інвестиції в дрони вже довели свою ефективність».
Британія відгукнулася першою, пообіцявши допомогти придбати сто тисяч БПЛА цього року — у десять разів більше, ніж планувалося раніше. Для порівняння, вартість одного потужнішого керованого ударного дрона Storm Shadow може сягати мільйона доларів, а вартість Geran-2 через дешеву конструкцію — близько 20 тисяч.
Тож росіяни змушені витрачати мільйони щодня, щоб підтримувати темп в кілька сотень запусків.
Найбільша проблема для НАТО полягає у тому, що безпілотники мають наднизьку вартість виробництва, а збиття кожного із них все одно обходиться дорожче, ніж їхній вихідний цінник. Проте вдосконалення засобів ППО і контрбатарейна оборона дають певний захист. Розвідувальні радари та засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) могли б уповільнити натиск безпілотних атак, але сьогодні лише декілька країн Альянсу мають стабільні схеми обміну даними між різними радарними вузлами та повітряними командирами.
У перспективі НАТО планує розгорнути спеціальну мережу протиповітряної оборони, інтегровану від Балтійського моря до Чорного, з метою захисту кордонів від низьколетячих і малопомітних БПЛА. Однак реалізація потребує часу і значних інвестицій у радіолокаційні станції короткохвильового діапазону, зенітні комплекси малої та середньої дальності, крила яких могли б прикривати ключові точки збору та розгортання авіації.
Підготовкою до майбутніх загроз займаються навчальні центри НАТО, відкриті спільно з українськими підрозділами у Польщі. Там відпрацьовують сценарії захисту аеродромів і навчання військових протидії безпілотникам, а також проводять симуляції «дронових хвиль», де сотні апаратів одночасно летять проти позицій.
Також відбуваються спільні тренування батальйонів у країнах-сусідах Росії: у країнах Балтики та на Балканах уже розгорнуто дев’ять багатонаціональних батальйонів, а десяток збираються відвести під спеціальні сили ППО.
Попри те, що Європа має значні запаси боєприпасів і фінанси для нарощення виробництва, союзники розуміють: без тісної координації з американською космічною розвідкою та супутниковими мережами (як-от Starlink) вони не зможуть відстежувати одночасні атаки сотень безпілотників і координувати відбиття хвиль дронів у реальному часі.
Український пілот безпілотника у Харківській області у квітні. Тайлер Хікс
Американські супутники формують детальну картину рельєфу та руху ворога, що дає змогу відстежувати запуск дронів ще за кілька хвилин до зльоту. Європейські системи поки що не мають подібного покриття.
Ще один важливий урок полягає в тому, що майбутній захист Європи все більше залежатиме не від набору гармат і танків, а від організації масштабних мереж безпілотної розвідки і ударних БПЛА. Країни НАТО вже почали вкладати кошти в розробку малопомітних розвідувальних дронів, автономних ударних комплексів з елементами штучного інтелекту та мережевого управління.
Ці технології повинні дозволити швидко виявляти ворожі групи дронів і відсікати їхні маршрути ще до виходу на ціль.
Однак нові системи потребують комплексного підходу: поєднання кіберзахисту, радіоелектронної боротьби, РЕБ-протиповітряної інтеграції та автоматизованого управління вогнем по безпілотниках. Для їхнього впровадження потрібен час і міжнародна координація, тому експерти радять починати комплексне переозброєння негайно.
З огляду на те, що військові бюджети Росії витрачають понад 7 % ВВП на оборону, НАТО може зіткнутися з постійними масштабними хвилями дешевого безпілотного натиску. Кожен із таких ударів одночасно створює моральний ефект терору та матеріальну шкоду цивільній інфраструктурі.
Саме тому існує нагальна потреба якнайшвидше переорієнтувати союзні сили з виробництва класичних засобів захисту на розробку та масове виробництво ефективних контрбезпілотних технологій.
Якщо це не буде зроблено оперативно, найближчим часом будь-яка країна Європи ризикує стати фронтом для масштабних атак дешевих БПЛА з боку непередбачуваних противників, які навчились перенаправляти бойові дії поза звичні лінії взаємного обстрілу. Саме тому реформа оборонних доктрин і переосмислення ролі безпілотних апаратів стають найважливішими викликами сучасної ери.
У висновку, досвід збройного протистояння в Україні та серії атак дронів на Росію ясно показують: майбутні війни будуть «розмитими» за напрямками — фронт і тил перестануть бути чіткими поняттями. НАТО вже на ранньому етапі опинилося перед необхідністю переозброєння та перебудови власних сил ППО, систем зв’язку й розвідки, аби захистити себе від дешевого й ефективного натиску дронів.
Час для затримки минув — зараз вирішуються долі безпеки всієї європейської території, і готовність до нових форм боротьби визначатиме, хто зможе зберегти перевагу в XXI столітті.
Житловий будинок після удару російського безпілотника по Києву минулого місяця. Сергій Супінський
