У ніч проти суботи російські збройні сили вкотре здійснили масовану атаку на цивільні об’єкти в Україні з повітря: за даними Повітряних сил Збройних сил України, було випущено 109 безпілотників і п’ять крилатих ракет, спрямованих по різних регіонах держави. До ранку суботи українським ППО вдалося збити три ракети та 42 безпілотники, ще близько 30 дронів зазнали поломки або втратили керування й розбилися, не завдавши шкоди об’єктам.
Найбільш трагічним став удар по фронтовому селищу Долинка Запорізької області, де внаслідок прямого попадання російського безпілотника загинула дев’ятирічна дівчинка, а 16-річний підліток отримав поранення. Голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров повідомив у Telegram: «В одну з приватних садиб угодив ворожий безпілотник. Один будинок було повністю зруйновано, а ударна хвиля пошкодила кілька сусідніх будинків, автомобілі та господарські споруди». Це вже не перший випадок, коли мешканці населених пунктів уздовж лінії фронту стають жертвами цілей російської повітряної агресії.
Водночас у Херсонській області під обстріл потрапив мирний житель: чоловік загинув від влучання артилерійського снаряду. Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін у своєму Telegram-каналі повідомив, що ворожа артилерія обстріляла селище, де мешканці не встигли сховатися у захисних укриттях. Аналогічних жертв серед цивільного населення за минулу добу зафіксовано в інших прифронтових районах, що вкотре свідчить про готовність Кремля вести обстріли територій України без огляду на міжнародні норми та заборони.
Зі свого боку Міноборони Російської Федерації у суботу оголосило про нібито захоплення українського села Новопілля в Донецькій області та взяття села Водолаги на півночі Сумщини. Ці заяви Кремля про нові територіальні надбання викликали занепокоєння в Києві та серед західних партнерів, оскільки підсилюють побоювання щодо підготовки широкомасштабного наступу російської армії в напрямку Сум та Донбасу. Місцева влада області Суми вже повідомила про обов’язкову евакуацію жителів 11 додаткових населених пунктів, що збільшує загальну кількість евакуйованих до 213.
У свою чергу, президент України Володимир Зеленський неодноразово звертав увагу світової спільноти на нарощування угруповання російських військ на кордоні Сумської області: за оцінками керівництва Генерального штабу, в районі кордону з Курською областю Росії зосереджено близько 50 тисяч ворожих солдатів з метою створення «буферної зони» всередині українського Донбасу. Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський у суботу підтвердив, що основні зусилля російських військових концентруються на напрямках Пісківка, Торецьк та Лиман у Донецькому регіоні, а також на північному фланзі поблизу кордону з Сумщиною. Попри те, що Москва наполягає на «усуненні українських підрозділів» із власної території, Сирський твердо заявив, що українські підрозділи все ще утримують позиції в прикордонних районах Курської області, чого в Кремлі категорично заперечують.
Продовжуючи бойові дії у прикордонних районах, українські Збройні сили ініціювали ракетно-дронові удари по житлових кварталах міст Рильськ та Артакове в Курській області РФ. Унаслідок ударів по чотириповерхівках постраждали 14 людей, серед яких четверо дітей, повідомив в.о. губернатора Курської області Олександр Хінштейн. Ці удари стали відповіддю українського командування на щоденні атаки Кремля, що відзначаються високою інтенсивністю та загальним порушенням гуманітарного права.
У контексті ескалації боїв на сході та півдні України зростає невизначеність щодо майбутніх мирних переговорів із Росією. Андрій Єрмак, очільник Офісу президента, у п’ятницю заявив, що Київ готовий прибути на новий раунд прямих переговорів у Стамбулі 2 червня, але за умови попереднього отримання від Кремля «меморандуму», у якому викладена офіційна позиція Росії щодо умов завершення війни. «Україна готова взяти участь у перемовинах, але прагне конструктивного діалогу. Це означає, що нам треба заздалегідь мати проєкт документа, аби розуміти рамки та наміри російської сторони», — сказав Єрмак. Він наголосив, що чотирьох днів достатньо для опрацювання й надсилання документа, і попередив, що у разі затягування Кремлем цієї процедури переговорний процес може бути зірваний.
Подібну позицію озвучив і міністр закордонних справ України Олексій Резніков, який у спільній пресконференції з турецьким колегою Хаканом Фіданом зазначив: «Ми запрошуємо російську сторону показати офіційний меморандум із викладом своїх умов. Без цього не буде чіткого поля для дискусії». Резніков додав, що незалежно від того, чи йтиметься про 30-денне, 50- чи 100-денне припинення вогню, Київ відкритий до обговорення конкретних механізмів контролю й забезпечення безпеки, а також до обміну полоненими, який уже на попередньому циклі приніс звільнення по 1 000 захоплених з обох боків.
Президент Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі підкреслив, що Росія, «умисно затримуючи цей меморандум, підриває саму суть дипломатичного процесу», і закликав світових партнерів чинити тиск на Москву, аби «документ з’явився до початку чергової зустрічі». За його словами, «без зрозумілих умов і без закріпленої в письмовій формі позиції ніякої зустрічі не може бути, бо це спроба вкинути нас у чергові порожні дискусії, під час яких агресор буде вбивати українців».
Кремль, зі свого боку, стверджує, що меморандум «готовий і чекає на свого адресата» — офіційні представники РФ повідомляли, що папірець має містити виклад «реальних коренів конфлікту» та «запобіжників, які не дозволять ескалації». Проте жодних деталей щодо змісту документа Росія не надала, а переговорна група Лаврова та Пєскова обмежилася загальними фразами про «готовність до діалогу» й «прагнення до миру за рахунок компромісів».
Попри затримки з меморандумом, турецька сторона гарантує безпеку українській і російській делегаціям у Стамбулі. Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Стамбул залишається «платформою для відновлення дипломатичного руху» та що за участі посередників можлива зустріч на рівні глав держав, включно з можливим обговорення із Президентом США Дональдом Трампом. «Ми віримо, що завдяки реалізації великого обміну полоненими в травні 2025 року з’явилися докази того, що переговори можуть дати реальні результати», — сказав Фідан. Він наголосив: «Перед нами два шляхи: або ми ігноруватимемо продовження війни, або до кінця року прийдемо до стійкого миру».
Між тим українські військові експерти звертають увагу на активізацію бойових дій у прикордонних регіонах: у Сумській області оголошено додаткову евакуацію, оскільки фронт поступово наближається до населених пунктів за рахунок наступальних дій Кремля. За оцінками аналітиків, якщо Росія вдасться до масштабного наступу на Луганщині та Донеччині, з метою відрізати українські угруповання в районі Слов’янська й Краматорська, це суттєво ускладнить потенційний обмін полоненими й гуманітарні коридори. У той же час очільники ЗСУ наголошують, що українські Західні партнери готові підтримати Київ додатковими можливостями для розвідки, ППО та артилерії, щоб стримувати агресора та захистити населення.
На тлі цих подій міжнародні оглядачі зазначають, що якщо Кремль відмовиться надати чіткі умови до початку переговорів у Стамбулі, це може означати перехід до тривалої дипломатичної стагнації. За словами аналітика Олександра Коваленка, «Москва намагається використати затягування із меморандумом, аби розв’язати руки своїм військам для нових захоплень територій, а дипломатичні зусилля робити лише тоді, коли загальна обстановка стане їй вигідною».
Міжнародні партнери України, такі як США, Великобританія та ЄС, уже попередили Кремль, що невиконання вимог щодо надання меморандуму призведе до нових санкцій та посилення економічного й політичного тиску. За словами представника Європейської служби зовнішніх зв’язків, «ціна молчазної позиції Москви зростатиме, бо світова спільнота не готова дозволити Росії ігнорувати свою відповідальність за розв’язання конфлікту».
Таким чином, нинішня доба ознаменувалася смертями серед цивільного населення внаслідок російських дронів і ракет, одночасно з оголошенням Києва про готовність відновити переговори в Стамбулі за умови отримання від Кремля чіткого меморандуму. Якщо документ не надійде вчасно, українська делегація залишає за собою право не брати участі у другому раунді, а міжнародні партнери продовжать посилювати тиск санкціями. Відтак найближчі дні стануть визначальними для долі можливого дипломатичного врегулювання війни, адже саме зараз вирішується, чи вдасться Україні і світовій спільноті зупинити кровопролиття й закласти підвалини для мирного завершення бойових дій до кінця року.