Російська економіка, яка з початку війни в Україні працює в умовах постійного стресу, демонструє ознаки уповільнення. Зниження економічної активності викликає напругу серед економічних та політичних еліт країни, хоча воно поки не ставить під загрозу здатність Кремля фінансувати війну.
Проблеми цивільного сектору
Офіційні дані свідчать, що багато цивільних галузей припинили зростання, а деякі навіть почали скорочуватись. Наприклад, вантажні перевезення "Російськими залізницями" знизилися майже на 9% у жовтні порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ця тенденція спонукала компанію підняти тарифи на 10% і скоротити інвестиційні плани на 2025 рік на третину.
Крім того, проблеми зі своєчасними платежами стають дедалі поширенішими: 36% членів Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП) повідомили, що не можуть отримати оплату від клієнтів, що є значним збільшенням у порівнянні з минулим роком.
Стагфляція: загроза для економіки
Росія ризикує потрапити у стан стагфляції — ситуації, коли зростання економіки зупиняється, а ціни продовжують зростати. Центральний банк Росії, намагаючись стримати інфляцію, підвищив ключову ставку до рекордних 21%, що значно ускладнює доступ бізнесу до кредитів.
Це рішення викликало критику як з боку промисловців, так і з боку урядовців. Навіть прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін, відомий своєю лояльністю до президента Володимира Путіна, розкритикував центральний банк за високі ставки, звинувативши його у стримуванні інвестицій.
Рубль під тиском
У листопаді курс рубля впав до найнижчого рівня за останні два роки, досягнувши 109 рублів за долар. Це спричинило зростання цін на імпортовані товари та зменшило ефективність дій центрального банку щодо боротьби з інфляцією.
Економісти зазначають, що падіння курсу рубля та високі відсоткові ставки створюють замкнене коло: слабкий рубль підживлює інфляцію, що змушує центральний банк тримати високі ставки, посилюючи тиск на бізнес.
Війна та економічні пріоритети
Попри значні труднощі, Кремль зберігає можливість фінансувати військові витрати. Військова промисловість залишається єдиним сектором, що демонструє стійке зростання. Це підтверджують як офіційні дані, так і спостереження аналітиків.
Однак зосередження ресурсів на військових цілях залишає цивільну економіку у стагнації. Освіта, будівництво та нафтогазова галузь зазнають зниження обсягів діяльності, що погіршує перспективи відновлення після війни.
Конфлікти серед еліт
Поглиблення економічних проблем призводить до посилення внутрішніх конфліктів. Глава Центрального банку Ельвіра Набіулліна, яка довгий час користувалася відносною автономією, стала об’єктом жорсткої критики. Промисловці та політики закликають до координації дій банку з урядом, що ставить під сумнів незалежність цієї інституції.
Особливої ваги набувають заяви Центру макроекономічного аналізу, очолюваного Дмитром Бєлоусовим, братом міністра оборони Андрія Бєлоусова. У своїх звітах центр попереджає про загрозу стагфляції, що вказує на можливу зміну пріоритетів у внутрішній політиці.
Соціальна стійкість і майбутні виклики
Попри економічні труднощі, зарплати в Росії зростають швидше за інфляцію, що дозволяє підтримувати рівень життя. Згідно з оцінками, реальні зарплати збільшилися майже на 18% від початку війни, що частково компенсує втрати для населення.
Однак економісти застерігають, що поточна модель економіки — з фокусом на короткостроковому прибутку та витратах на війну — може призвести до серйозних довгострокових наслідків. Відсутність інвестицій у цивільний сектор і розвал системи економічних стримувань загрожують стабільності після завершення конфлікту.
Російська економіка стикається з уповільненням, яке все більше загострює внутрішні конфлікти серед економічних і політичних еліт. Хоча ці проблеми поки не створюють критичної загрози для військових амбіцій Кремля, вони підривають здатність країни забезпечити довгострокову стабільність.
Питання про те, як Росія адаптує свою економічну політику до умов війни та санкцій, залишається відкритим. Але очевидно, що поточний баланс між військовими витратами, соціальною стійкістю та економічним зростанням стає дедалі більш крихким.
