Український уряд готується до перегляду ключових макроекономічних показників на 2026 рік. Причина — слабший старт економіки, наслідки зимових ударів по енергосистемі та погіршення загальної динаміки виробництва. Очікується, що офіційний прогноз зростання ВВП буде знижено, а інфляційні показники — переглянуто в бік погіршення.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев підтвердив, що уряд традиційно проводить корекцію прогнозів у середині року. Але нинішній перегляд відбувається на фоні особливо складної ситуації: у січні та лютому українська економіка показала від’ємну динаміку, що автоматично посилило ризики для всього річного прогнозу.
Чинний бюджет побудований на очікуванні зростання ВВП на рівні 2,4%. Тепер цей показник виглядає дедалі менш реалістичним. За попереднім аналізом «Дейком», проблема полягає не лише у тимчасовому уповільненні економіки, а у структурному ефекті війни: українська економіка продовжує працювати в режимі постійного виснаження ресурсів, енергетичних ризиків та обмежених інвестицій.
Найсильніший удар по економічній динаміці завдала енергетика. Масовані атаки Росії протягом осені та зими пошкодили значну частину генеруючих потужностей, спричинили дефіцит електроенергії та створили додаткові витрати для бізнесу. Підприємства працювали в умовах нестабільного енергозабезпечення, високих витрат на резервне живлення та логістичних труднощів.
У результаті перший квартал 2026 року економіка фактично завершила в мінусі. Це особливо важливо з огляду на очікування швидшого відновлення після відносно стабільного 2025 року. Натомість країна увійшла в новий цикл уповільнення, де навіть незначні зовнішні чи військові шоки миттєво впливають на виробництво, споживання та інвестиційну активність.
Паралельно посилюється інфляційний тиск. Національний банк уже переглянув прогноз зростання економіки та очікує подальшого прискорення інфляції. Причин кілька: високі витрати на енергетику, дорожча логістика, девальваційний тиск та загальне подорожчання виробництва в умовах війни. Фактично економіка стикається з класичним ризиком “воєнної інфляції”, коли зростання цін поєднується зі слабкою економічною динамікою.
Особливу проблему створює структура українського бюджету. Держава продовжує значною мірою залежати від міжнародної фінансової допомоги. Саме зовнішнє фінансування залишається головним джерелом покриття дефіциту бюджету. Без регулярної підтримки партнерів уряд був би змушений або різко скорочувати видатки, або посилювати емісію, що ще більше розганяло б інфляцію.
Втім, навіть на цьому фоні ситуація не виглядає критичною в короткостроковій перспективі. Українська економіка демонструє значно вищу адаптивність, ніж очікувалося на початку повномасштабної війни. Бізнес навчився працювати під час обстрілів, перебудував логістику та частково компенсував втрати через експорт, внутрішній попит і розвиток окремих секторів оборонної економіки.
Однак головний виклик тепер — не виживання, а темпи відновлення. Влада фактично визнає: швидкого економічного стрибка поки не відбувається. А без стабільної енергетики, масштабних інвестицій і прогнозованої безпеки темпи зростання залишатимуться обмеженими.
На цьому фоні дедалі важливішим стає питання післявоєнної економічної моделі. Україна входить у період, коли відновлення вже недостатньо будувати лише на міжнародній допомозі чи короткострокових бюджетних рішеннях. Потрібні нові енергетичні потужності, масштабна модернізація промисловості, розвиток внутрішнього виробництва та довгострокові інвестиції.
Перегляд урядового прогнозу — це не просто технічне коригування цифр. Це визнання того, що економіка України переходить у складнішу фазу війни, де головним фактором стає не лише оборона, а й здатність держави утримувати темпи розвитку під постійним тиском. І саме від цього залежатиме, наскільки швидко країна зможе перейти від режиму виживання до повноцінного економічного відновлення.
