Попри гучні заяви, аналітики вважають, що критичного сценарію можна уникнути завдяки альтернативним маршрутам і рекордним запасам у підземних сховищах.
Геополітика енергоресурсів: що сталося навколо «Дружби»
Ситуація загострилася після зупинки транзиту російської нафти українською ділянкою нафтопроводу «Дружба». Причиною стала російська атака на інфраструктуру в місті Броди 27 січня, яка спричинила масштабну пожежу. Гасіння тривало десять днів, а відновлення пошкоджених об’єктів потребує часу. Офіційних термінів відновлення наразі не оприлюднено.
Саме на цьому тлі уряд Угорщини заявив про можливість зупинки експорту електроенергії та природного газу до України. Керівник апарату прем’єр-міністра Віктора Орбана, Гергей Гуляш, наголосив, що Будапешт вживатиме «відповідних заходів», якщо постачання російської нафти трубопроводом «Дружба» не буде відновлено.
Паралельно Угорщина планує координувати дії зі Словаччиною. Напередодні Братислава також пригрозила припинити постачання електроенергії до України. Таким чином енергетичне питання перетворюється на ширший регіональний виклик, де переплітаються інтереси Києва, Будапешта та Братислави.
Угорська сторона вже повідомила про вивільнення стратегічних резервів нафти після звернення компанії MOL. Це свідчить про реальну занепокоєність Будапешта стабільністю власного енергозабезпечення.
Водночас у Єврокомісії тривають консультації з Україною щодо можливих термінів відновлення роботи «Дружби». Європейський вимір конфлікту додає ситуації складності, адже йдеться не лише про двосторонні відносини, а про функціонування енергетичного ринку ЄС.
Газовий вимір: залежність і диверсифікація
Угорський маршрут є одним із ключових напрямків імпорту природного газу до України. За оцінками ExPro, у 2025 році Україна імпортувала понад 2,9 млрд кубометрів газу з Угорщини — це близько 45% загального обсягу імпорту.
Втім, уже в січні 2026 року частка цього напрямку знизилася до 38% (266 млн кубометрів). Причиною стало активніше використання польського маршруту, який забезпечив понад половину імпорту в перший місяць року.
Імпорт зі Словаччини у 2025 році становив 1,3 млрд кубометрів, або 20%. Однак словацький напрямок менш привабливий через вищі тарифи, що зменшує його конкурентоспроможність у порівнянні з іншими маршрутами.
Аналітики наголошують, що механізм потенційної зупинки постачання природного газу є юридично складним. Постачанням займаються приватні компанії та міжнародні трейдери, а Угорщина і Словаччина виступають радше транзитними країнами. Одностороння зупинка може суперечити законодавству ЄС.
Крім того, підземні сховища газу в Україні заповнені майже на 40% більше, ніж у відповідний період минулого року. Це створює додатковий буфер безпеки й зменшує ризики навіть у разі теоретичного блокування угорського чи словацького напрямків.
Електроенергія і дизель: короткострокові ризики
Угорщина також є важливим постачальником електроенергії. У лютому 2026 року її частка в загальній структурі імпорту електроенергії до України досягала 50%. У 2025 році обсяг імпорту з Угорщини становив близько 1,4 млн МВт-год — 42% від загального імпорту.
Імпорт електроенергії зі Словаччини становить близько 18%. Хоча жодних обмежень наразі не запроваджено, самі заяви про можливе припинення постачання створюють нервозність на ринку.
Теоретична зупинка експорту електроенергії могла б мати помітний короткостроковий вплив, особливо з огляду на дефіцит потужностей після російських обстрілів енергетичної інфраструктури. У періоди пікового споживання це могло б посилити навантаження на внутрішню систему.
Паралельно Угорщина та Словаччина вже припинили експорт дизельного пального до України. У січні 2026 року цей напрямок забезпечував близько 11% імпорту дизеля. Проте сезонно низький попит і можливість заміщення з інших країн зменшують ризики для ринку.
Досвід попередніх місяців показує, що ринок здатен швидко адаптуватися. Після скорочення поставок із Румунії, Угорщини та Литви обсяги з Польщі й Греції суттєво зросли, компенсувавши дефіцит.
Баланс інтересів і майбутні сценарії
Енергетичний конфлікт навколо «Дружби» оголює глибші суперечності в регіоні. Для Угорщини та Словаччини стабільний транзит російської нафти має стратегічне значення. Для України — це питання безпеки та контролю над власною інфраструктурою.
Попри гучні заяви, експерти схиляються до думки, що повне припинення постачання газу чи електроенергії малоймовірне. Надто багато учасників ринку, контрактів і правових норм залучено до цього процесу.
Додатковим фактором стабільності є диверсифікація. Польська компанія Orlen планує поставити понад 1 млрд кубометрів природного газу до України у 2026 році. Це може суттєво зміцнити позиції України на європейському енергетичному ринку.
Статистика також демонструє поступове скорочення транзиту російської нафти південною гілкою «Дружби»: 9,73 млн тонн у 2025 році проти 11,36 млн тонн у 2024-му. Це найнижчий показник щонайменше з 2014 року, а ймовірно — за весь період незалежності.
Україна входить у нову фазу енергетичної політики, де ключовими стають гнучкість, інтеграція з ЄС і стратегічні запаси. Погрози припинення постачання газу та електроенергії є серйозним викликом, але не вироком. У цій складній грі вирішальним буде не лише обсяг ресурсів, а й здатність до холодного розрахунку, дипломатії та системних реформ.
