Східна Україна вже десять років перебуває під впливом бойових дій, а війна на Донбасі після 2022 року війна набрала небаченого масштабу.
Щоденні обстріли, удари безпілотників, руйнування інфраструктури і загроза життю стали реальністю для тисяч людей, які з різних причин залишаються у своїх домівках поблизу лінії фронту.
Попри ризики, є ті, хто працюють у цих небезпечних умовах, забезпечуючи евакуацію цивільних і доставляючи гуманітарну допомогу, про це повідомляє The New York Times. Це члени «Білих янголів», волонтери та гуманітарні організації, які щодня рятують життя.
Українські військові їдуть на кузові пікапа в Андріївці, Україна, на початку листопада. Тайлер Хікс
Курахове: на межі виживання
Захоплене російськими віськами Курахове, невелике місто на Донеччині, стало символом людської витривалості та боротьби за виживання. Розташоване поблизу лінії фронту, воно перебуває під постійними обстрілами, що знищили більшу частину інфраструктури.
До початку війни тут мешкало понад 18 тисяч людей, але тепер після евакуація залишилося лише 800, переважно літніх осіб, інвалідів та людей, які не мають змоги виїхати.
Життя у Кураховому стало надзвичайно складним через відсутність електрики, газу, води і опалення. Щоденні обстріли та атаки безпілотників тримають мешканців у постійному страху.
Місто практично ізольоване, а доставка їжі, медикаментів та інших базових засобів існування можлива лише завдяки «Білим янголам» та гуманітарним організаціям.
Біля Курахового українські танки проїжджали мирні жителі. Чоловіки сказали, що шукали їжу для свого сусіднього села, де точилася битва. Тайлер Хікс
Василь Піпа: герой у тилу війни
Одним із членів «Білих янголів» є Василь Піпа, який щодня працює в умовах, які мало чим поступаються тим, що відчувають військові на передовій. Його завдання полягає у забезпеченні евакуації цивільних із найнебезпечніших зон і доставці їжі та ліків до тих, хто залишився.
Кожна місія — це ризик, адже навіть броньовані автомобілі не завжди забезпечують захист від безпілотників чи артилерії.
«Ми знаємо, що це небезпечно, але залишити цих людей просто неможливо», — каже пан Піпа. Одного разу, під час евакуації, їхній автомобіль був пошкоджений ударом безпілотника.
Команда змушена була ховатися у покинутому будинку, поки обстріли не припинилися. Лише згодом їм вдалося евакуювати групу людей із серйозними пораненнями до безпечнішого місця.
Артилерійський підрозділ 68-ї єгерської бригади веде вогонь з гаубиці по російських позиціях в районі міста Селидове на південь від Покровська. Тайлер Хікс
Покровськ: від прихистку до міста-примари
Колись Покровськ був містом, куди евакуювалися люди з усієї Донецької області, але нині він сам опинився у зоні постійної небезпеки. Після посилення бойових дій населення міста скоротилося з 60 тисяч до 11 тисяч.
Місто практично зруйноване, а регулярні обстріли роблять життя тут нестерпним.
Місцева інфраструктура повністю знищена: газ, вода і електрика відсутні. Люди змушені жити в підвалах і пристосованих укриттях, використовуючи залишки їжі, що доставляють волонтери.
Наталя, місцева жителька, каже: «Ми виживаємо, як можемо, але куди йти? У нас немає іншого вибору».
Руйнування інфраструктури: зброя проти мирних жителів
Однією з найбільших проблем для мешканців Покровська та Курахового є руйнування інфраструктури. Артилерійські обстріли та удари безпілотників часто спрямовані не лише на військові цілі, але й на критично важливі об’єкти, такі як газопроводи, електромережі та водопостачання.
12 грудня 2023 року російські обстріли пошкодили газопровід, що постачав газ до Покровська. Відновити його не вдалося, що залишило місто без опалення в розпал зими. Того ж дня було оголошено, що через постійні обстріли більше не можна постачати питну воду до пунктів роздачі.
Мирний українець у охопленому бойовими діями місті Мирнограді, на схід від Покровська, 7 листопада Тайлер Хікс
Мирноград: місто, що майже зникло
Мирноград, шахтарське містечко поблизу Покровська, до війни було домівкою для майже 50 тисяч осіб. Тепер у ньому залишилося лише близько 2 тисяч мешканців. Місто вкрите руїнами, а житлові квартали перетворилися на пустки, вкриті бетонним пилом і уламками.
Люди, які залишилися, живуть у постійному страху. Чорна пляма на одній із вулиць міста, як розповідають місцеві, — це кров жінки, яка загинула від прямого влучення ракети. Таких історій тут безліч, а постійні обстріли лише посилюють відчай.
Гуманітарна допомога: єдиний шанс на виживання
Гуманітарна допомога стає єдиним джерелом виживання для мешканців міст і сіл на лінії фронту. Організації, такі як Global Empowerment Mission, щодня доставляють їжу, медикаменти та інші засоби першої необхідності до найнебезпечніших регіонів.
Волонтери, як-от Віктор Шотропа, часто ризикують життям, доставляючи допомогу під обстрілами. «Ми маємо забезпечити цих людей тим, що їм потрібно для життя, навіть якщо це небезпечно», — каже він. На міській площі Мирнограда десятки людей шикуються в черги за продуктовими наборами, які розбирають за лічені хвилини. Волонтери знають, що будь-якої миті вони можуть стати мішенню для безпілотників.
«Зуби дракона» — залізобетонні оборонні перешкоди, які гальмують наступ російської армії в Мирнограді. Тайлер Хікс
Війна та гуманітарна катастрофа: виклики для України
Ситуація на сході України є безпрецедентною гуманітарною катастрофою. Зруйновані міста, десятки тисяч людей без води, газу та їжі, постійні обстріли — усе це створює умови, у яких виживання стає майже неможливим.
«Білі янголи» та волонтери працюють на межі своїх можливостей, ризикуючи життям, щоб допомогти тим, хто залишився.
Однак проблема має глобальний характер. Війна змушує міжнародні організації переоцінити свої підходи до гуманітарної допомоги.
Україна потребує не лише ресурсів, але й нових стратегій для евакуації та забезпечення людей базовими засобами існування.
