Державний департамент США наказав частині американського персоналу покинути консульства в пакистанських містах Лахор і Карачі після хвилі насильницьких протестів проти американсько-ізраїльських ударів по Ірану.
Під час протестів у Пакистані загинули щонайменше 22 людини, зокрема 10 осіб, коли натовп намагався штурмувати консульство США в Карачі. Цей епізод показує, що війна вже має потужний політичний резонанс далеко за межами Близького Сходу.
За попереднім аналізом Дейком, масові антиамериканські протести в Пакистані — одному з найбільших мусульманських суспільств світу — сигналізують, що конфлікт переходить у фазу глобальної мобілізації громадської думки, а не лише військового протистояння.
Паралельно США підвищили рівень попередження для подорожей до Оману до рівня 3 (“reconsider travel”). Ця країна раніше виступала ключовим посередником між Вашингтоном і Тегераном у ядерних переговорах, які зірвалися незадовго до початку війни.
Список країн, з яких американцям рекомендують виїжджати, стрімко розширюється. Він уже охоплює значну частину Близького Сходу: Ірак, Кувейт, Бахрейн, Катар, ОАЕ, Йорданію, Ліван, Ізраїль та інші території.
Одночасно дозволено евакуацію неключового персоналу США з Кіпру, Саудівської Аравії та Оману — держав, які можуть опинитися під ударом через присутність американських баз.
Кіпр опинився у фокусі після того, як іранський дрон упав біля британської військової бази на острові. Велика Британія вже відправляє туди есмінець і гелікоптери з системами боротьби з дронами.
На військовому фронті бойові дії лише посилюються. Командування США заявляє, що проводить удари по Ірану “24 години на добу — від морського дна до космосу і кіберпростору”.
Ізраїль у цей час повідомляє про нові хвилі ракетних запусків з Ірану і активну роботу систем ППО. Одночасно ЦАХАЛ видає попередження про евакуацію мешканців десятків сіл у південному Лівані через операції проти «Хезболли».
Розширення фронту змушує уряди готуватися до масштабних евакуацій. Мільйони іноземних працівників живуть у країнах Перської затоки, особливо з Південної Азії та Філіппін, і потенційна паніка серед них може створити нову гуманітарну кризу.
Паралельно загострюється морська безпека. Біля ОАЕ судно було пошкоджене «невідомим снарядом», а в Оманській затоці повідомляли про вибухи біля торгових кораблів.
Це безпосередньо зачіпає Ормузьку протоку — водний коридор, через який проходить близько 20% світових поставок нафти.
Дональд Трамп заявив, що США можуть направити військово-морський флот для супроводу танкерів, якщо загроза судноплавству зросте. Такий крок означав би фактичну мілітаризацію світових енергетичних маршрутів.
Через ризик атак частина судноплавних компаній уже уникає проходу через протоку, що піднімає страхові ставки і логістичні витрати.
Ринки реагують миттєво. Азійські фондові індекси різко впали, особливо в Південній Кореї, Японії та Тайвані, які сильно залежать від імпорту енергоносіїв.
На корейській біржі навіть довелося тимчасово зупинити торги, щоб зупинити панічний розпродаж акцій.
У стратегічному сенсі це означає, що війна переходить у три паралельні площини: військову, економічну та політичну.
Військова — це удари по Ірану, ракети і дрони по союзниках США та відкриття нових фронтів у Лівані.
Економічна — це ризик енергетичної кризи, транспортних збоїв і нової хвилі інфляції.
Політична — це масові протести, дипломатичні евакуації та дедалі складніша коаліційна політика союзників.
Поки що жодна зі сторін не демонструє готовності до деескалації. Навпаки — кожна нова доба конфлікту додає нові країни до зони ризику.
Саме тому дипломатичні служби зараз готуються не до швидкого завершення війни, а до сценарію довгого регіонального конфлікту, який поступово втягуватиме все більше держав і глобальних ринків.
