Фінляндія використає 90 млн євро, отримані від доходів із заморожених єврооблігацій Центрального банку Росії, для постачання боєприпасів в Україну. Таке рішення було ухвалене після того, як минулого року Європейська комісія дозволила спрямовувати надходження від реалізації або обслуговування активів РФ, які були заблоковані санкціями ЄС, на потреби обороноздатності України. Міністр оборони Фінляндії Антті Хакканен повідомив у понеділок, що закупівлі здійснюватимуться виключно у фінських виробників для зміцнення вітчизняної промисловості та створення нових робочих місць, а отримані боєприпаси доправлять у зону бойових дій.
Загалом Європейський Союз володіє приблизно 210 млрд євро з майже 300 млрд заарештованих активів РФ, зосереджених переважно в держоблігаціях, які Москва тримала як валютні резерви. Використання цих ресурсів було одним із ключових питань, що обговорювалися в Брюсселі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Відповідний регламент запрацював торік, однак перші транші почали надходити до спеціального фондового механізму ЄС лише нещодавно – і Фінляндія стала першою країною-членом, яка офіційно повідомила про надання військової допомоги за рахунок цих коштів.
За словами Хакканена, фінансування в розмірі 90 млн євро розподілено на декілька типів боєприпасів середньої та великого калібру, зокрема артилерійських снарядів калібру 155 мм, мінометних мін і реактивних систем залпового вогню. Очікується, що партія досягне України вже в червні, після завершення процедур тендерної закупівлі, виробництва та сертифікації відповідно до стандартів НАТО. Фінський оборонний сектор має потужний досвід у співпраці з Альянсом, а його заводи здатні щорічно виготовляти тисячі одиниць озброєнь, необхідних для підтримки українського фронту.
Кремль поки не відреагував офіційно на заяву Гельсінкі. У Москві неодноразово наголошували, що будь-яка спроба «приватизації» або продажу заморожених активів є незаконною, порушує права власності та створює небезпечний прецедент. Росія обіцяла оскаржити такі рішення в міжнародних судах, однак прискорена процедура ЄС і масштабність арештованих коштів ускладнюють будь-які юридичні маневри. З огляду на це фінське міністерство оборони готується до можливих контрзаходів, але впевнене, що санкційна політика Євросоюзу має залишатися непохитною.
Для України додатковий транш боєприпасів є критично важливим у контексті активної фази протистояння на сході та півдні країни. Незважаючи на значну міжнародну підтримку, держава стикається з дефіцитом високоточних засобів ураження та засобів ППО, необхідних для утримання зайнятих рубежів. Використання доходів від заморожених облігацій РФ створює новий, незалежний канал фінансування військових потреб, що знижує навантаження на бюджет України та дозволяє швидше реагувати на виклики на передовій.
Рішення Фінляндії також має важливе значення для підприємств оборонної промисловості країни. Контракти на виробництво боєприпасів забезпечать завантаження виробничих ліній упродовж наступних місяців, сприятимуть розвитку технологічних ноу-хау та збільшенню кількості висококваліфікованих робочих місць. Фінське міністерство економіки та зайнятості вже прогнозує зростання експорту озброєнь на 15 % у 2025 році саме завдяки новим державним замовленням.
З огляду на рішення Єврокомісії, інші країни-члени також можуть наслідувати приклад Фінляндії і спрямувати частину доходів від арештованих російських активів на підтримку України. Водночас поступове втілення такого механізму вимагатиме уніфікації стандартів закупівель, створення прозорих тендерних процедур та ефективного нагляду з боку Брюсселя, щоб мінімізувати ризики правових спорів та корупційних схем. У перспективі ЄС може сформувати єдиний «резервний фонд безпеки», куди надходитимуть кошти від обслуговування заарештованих цінних паперів і який використовуватиметься виключно на закупівлю оборонних засобів для країн, що відбивають агресію.
Таким чином, рішення Фінляндії про використання доходів з російських активів для закупівлі боєприпасів є важливою віхою у розбудові фінансових механізмів підтримки України. Воно демонструє готовність європейських союзників застосовувати комплексні санкційні інструменти та створює передумови для дедалі тіснішої координації оборонних зусиль у межах ЄС та НАТО. Це рішення не лише підсилює обороноздатність Києва, а й надає нові імпульси для фінського оборонного сектору та зміцнює колективну безпеку європейського простору.
