Фінляндія офіційно повідомила Організацію Об'єднаних Націй про свій вихід з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. Відповідно до умов договору, рішення набуде чинності через шість місяців — у січні 2026 року. Таке рішення ухвалене на тлі погіршення безпекової ситуації в Європі та зростання військової загрози з боку Росії, яка залишається ключовим дестабілізуючим фактором у регіоні.
Крім Фінляндії, аналогічний крок розглядають або вже схвалили інші країни-члени НАТО й Європейського Союзу, що межують із Росією, зокрема Литва, Латвія, Естонія та Польща. Всі ці держави мотивують своє рішення необхідністю адаптації оборонних стратегій до нової реальності, в якій ризик прямого військового зіткнення з Росією не є абстрактною загрозою, а цілком реальною перспективою.
Раніше у липні стало відомо, що Литва й Фінляндія планують розпочати власне виробництво протипіхотних мін уже наступного року. Урядові представники обох країн підтвердили, що першочергово мова йде про забезпечення власних армій сучасними оборонними засобами, з урахуванням особливостей фронтової війни, яку Росія розв’язала проти України.
Оттавська конвенція була підписана 1997 року і передбачала повну заборону на виробництво, застосування, накопичення та передачу протипіхотних мін. Проте вона містить положення про можливість виходу зі складу учасників шляхом офіційного повідомлення ООН, що і зробила Фінляндія.
Рішення скандинавської країни є важливим сигналом для європейської безпекової архітектури. Воно свідчить про глибокий зсув у пріоритетах європейських держав: від дипломатичної пацифікації — до конкретних оборонних приготувань. Протипіхотні міни знову розглядаються як ефективний інструмент стримування, особливо у випадках гібридної агресії, раптових вторгнень або спроб прориву сухопутного кордону.
Фінляндський уряд підкреслює, що виробництво та розміщення мін здійснюватиметься відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та з максимальним урахуванням ризиків для цивільного населення. Однак правозахисні організації вже висловили стурбованість цим трендом, побоюючись нового витка мілітаризації регіону.
На тлі триваючої агресії Росії проти України, країни Балтії та Північної Європи демонструють все більшу готовність до реалізації суверенних рішень у сфері оборони. НАТО підтримує ці ініціативи як складову загальної стратегії стримування, особливо на східному фланзі Альянсу.
Таким чином, вихід Фінляндії з Оттавської конвенції може стати не поодиноким випадком, а частиною ширшої тенденції. В умовах, коли міжнародне право дедалі частіше ігнорується агресорами, держави шукають нові форми захисту. Повернення до арсеналу засобів стримування, таких як протипіхотні міни, є одним із таких кроків.
Хоча використання цих засобів асоціюється з високими гуманітарними ризиками, реальність війни в Європі змушує уряди ухвалювати складні, але необхідні рішення. Для України, яка вже протистоїть російській навалі, такі кроки сусідів по регіону є важливим сигналом солідарності й готовності до оборони.
