Німецький виробник промислових інструментів Gühring KG, який після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну заявив про припинення діяльності на російському ринку, опинився в центрі масштабного журналістського розслідування. За даними видання The Insider, продукція компанії могла й надалі потрапляти до російських підприємств військово-промислового комплексу через мережу пов'язаних структур та посередників.
Автори розслідування стверджують, що після офіційного виходу компанії з російського ринку постачання не припинилися повністю. Натомість було створено схему, яка, за їхніми даними, дозволила зберегти присутність продукції Gühring у Росії навіть після запровадження міжнародних санкцій.
Інструменти для оборонної промисловості
Як зазначають журналісти, продукцію німецького виробника використовували десятки російських підприємств, що працюють на потреби військової промисловості.
Серед покупців, згідно з матеріалом, фігурує концерн «Калашников», який виробляє стрілецьку зброю, безпілотні літальні апарати та високоточні боєприпаси.
Також повідомляється про закупівлі з боку Науково-виробничого концерну «Базальт», який спеціалізується на виготовленні артилерійських боєприпасів, зокрема керованих снарядів «Краснополь».
За даними журналістів, інструменти Gühring використовувалися й на підприємствах авіаційної галузі. Серед них називаються Іркутський авіаційний завод, який випускає винищувачі Су-30СМ, а також Бєрієвський авіаційний науково-технічний комплекс, що займається модернізацією літаків далекого радіолокаційного виявлення А-50.
Крім того, у розслідуванні згадуються Машинобудівний завод імені Калініна, який виробляє пускові установки для зенітних комплексів С-300 і С-400, а також Челябінський ковальсько-пресовий завод, що виготовляє важкі напівпричепи для транспортування бронетехніки.
Особливу увагу журналісти приділили виробничому об'єднанню «Маяк», яке входить до структури російського ядерного комплексу та бере участь у виробництві плутонію для ядерної зброї.
Сотні контрактів
У ході розслідування журналісти виявили інформацію про 280 контрактів на закупівлю інструментів Gühring, укладених у період із 2015 по 2023 рік.
При цьому значна частина співпраці, як стверджується, тривала вже після початку повномасштабної війни.
Після 2022 року компанія Gühring KG офіційно заявляла, що «деконсолідувала» свою дочірню структуру в Росії та більше не здійснює постачання продукції до країни.
Втім, за даними The Insider, колишня дочірня компанія, перейменована на «Інструментальну компанію ГУТ», продовжила імпортувати продукцію німецького бренду. Журналісти стверджують, що після червня 2022 року вона ввезла товарів щонайменше на 20,98 мільйона доларів.
У жовтні 2024 року Сполучені Штати внесли цю компанію до санкційного списку.
Формальний вихід чи продовження роботи?
Автори матеріалу звертають увагу й на документи, які, на їхню думку, свідчать про продовження діяльності після оголошеного виходу з ринку.
Так, у квітні 2022 року була оформлена декларація відповідності на фрези Gühring, а у 2023 році з'явилися ще дві аналогічні декларації.
Крім того, журналісти стверджують, що співробітники компанії продовжували використовувати корпоративні електронні адреси домену Guhring.ru, що також може свідчити про збереження операційної діяльності.
Завод у Нижньому Новгороді
Окрему увагу розслідувачі приділили підприємству Gühring у Нижньому Новгороді, відкритому ще у 2016 році.
Після формального виходу німецької компанії завод перейшов під контроль ТОВ «Мобула», власником якого став колишній керівник російського представництва Gühring Юрій Гуляєв.
За інформацією The Insider, каталог продукції «Мобули» майже повністю повторює асортимент німецького виробника.
Частина виробів продається під торговельною маркою SuperGut, яка, як зазначають журналісти, практично дублює лінійку Gühring SuperLine, включаючи ідентичні артикули продукції.
Китайський та індійський маршрут
За даними розслідування, постачання здійснювалися не лише через російські структури.
Журналісти встановили, що до схеми могли бути залучені китайська компанія Shanghai Zhuangyu Mechanical and Electrical Equipment Co. та індійська Victools Inc.
Саме через них, як стверджується у матеріалі, до Росії було експортовано близько 690 кілограмів інструментів Gühring загальною вартістю понад 28 мільйонів рублів.
Подібні схеми вже фіксувалися
Автори The Insider зазначають, що це не перший випадок, коли західні бренди опиняються в центрі розслідувань щодо можливого збереження присутності на російському ринку.
Раніше журналісти повідомляли про схожу ситуацію навколо італійського концерну Beretta Holding. За їхніми даними, президент і генеральний директор компанії П'єтро Гуссаллі Беретта протягом 2022 року входив до складу правління російської компанії «Русский Орел», а сам холдинг продовжував контролювати більшість акцій цього імпортера.
У розслідуванні також зазначалося, що попри санкції Європейського Союзу, з березня 2022 року до лютого 2024 року в Росії було зареєстровано понад 15 тисяч одиниць західної вогнепальної зброї. Майже 40% цього обсягу, за даними журналістів, припадало саме на продукцію підприємств, що належать Beretta Holding.
Історія навколо Gühring KG вкотре порушує питання ефективності санкційного контролю та можливостей обходу міжнародних обмежень через мережу посередників, дочірніх компаній і партнерських структур у третіх країнах. Якщо наведені у розслідуванні факти отримають офіційне підтвердження, це може стати підставою для нових перевірок і подальших санкційних рішень щодо компаній, які, попри публічні заяви про вихід із російського ринку, могли продовжувати співпрацю з підприємствами військово-промислового комплексу РФ.
