На початку 2026 року Україна знову зафіксувала зростання кількості фізичних осіб-підприємців. За даними Опендатабот, лише за неповний місяць кількість ФОПів збільшилася на шість тисяч і перевищила позначку у 2,1 мільйона. На перший погляд, ці цифри можуть виглядати як ознака економічної стійкості та адаптивності суспільства до надзвичайно складних умов.
Проте за статистикою стоїть значно складніша історія. Зростання кількості ФОПів відбувається на тлі повномасштабної війни, міграції, руйнування бізнесів і постійних змін у регулюванні. Це не лише про розвиток, а й про вимушені рішення людей, які шукають спосіб вижити, зберегти дохід або оптимізувати податкове навантаження.
Опендатабот, спираючись на дані Єдиного державного реєстру, фіксує довгостроковий тренд: за чотири роки кількість ФОПів зросла майже на 200 тисяч. Але водночас темпи цього зростання поступово знижуються, що свідчить про насичення системи та втому малого бізнесу.
Ця динаміка змушує уважніше придивитися до причин такого зростання, його якості та реальних наслідків для економіки. Чи справді ми маємо справу з підприємницьким бумом, чи радше з адаптацією до кризових умов?
Щоб відповісти на це запитання, варто розглянути не лише сухі цифри, а й контекст, у якому вони з’являються: податкову політику, заяви посадовців, ініціативи регуляторів та реальний досвід самих підприємців.
Динаміка зростання ФОПів: цифри, що говорять більше, ніж здається
Станом на початок 2026 року в Україні налічується понад 2 180 000 фізичних осіб-підприємців. Це на шість тисяч більше, ніж наприкінці попереднього року, і цей приріст відбувся менш ніж за місяць. Така швидкість реєстрації нових ФОПів виглядає вражаючою, особливо з огляду на загальний стан економіки.
Втім, якщо подивитися на динаміку за кілька років, картина стає менш оптимістичною. Найбільший стрибок кількості ФОПів припав на 2023 рік, коли приріст перевищив 5%. Уже у 2024 році він знизився до 3,5%, а у 2025 році склав лише 0,39%. Це чіткий сигнал про уповільнення процесу.
Таке зниження темпів може свідчити про кілька речей одночасно. З одного боку, ринок малого підприємництва поступово насичується, і відкривати нові ФОПи стає менш доцільно. З іншого — війна та економічна нестабільність виснажують ресурси людей, які раніше наважувалися на підприємницький ризик.
Варто також враховувати середній термін життя ФОПа в Україні, який, за даними Опендатабот, становить лише 2 роки та 4 місяці. Це означає, що значна частина нових реєстрацій не перетворюється на довгостроковий бізнес, а є тимчасовим рішенням.
Таким чином, зростання кількості ФОПів саме по собі не гарантує оздоровлення економіки. Без аналізу стабільності та якості цього зростання цифри можуть вводити в оману і створювати ілюзію позитивних змін.
Причини зростання: підприємництво чи вимушена оптимізація
Однією з ключових причин збільшення кількості ФОПів є прагнення людей адаптуватися до нових реалій ринку праці. Скорочення штатів, нестабільність компаній та релокація бізнесів змушують багатьох переходити на самозайнятість і працювати як незалежні підрядники.
Водночас голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев звертає увагу на інший, менш оптимістичний аспект. За його словами, зростання кількості ФОПів відбувається не завдяки реальному економічному підйому, а через використання спрощеної системи оподаткування великим і середнім бізнесом.
Йдеться про схеми, коли замість офіційного працевлаштування компанії масово переводять працівників у статус ФОПів, зменшуючи податкове навантаження. Формально це збільшує кількість підприємців, але фактично не створює нової доданої вартості.
Така практика викривлює статистику і ставить під сумнів реальний стан малого бізнесу. ФОП у цьому випадку стає не інструментом підприємництва, а елементом податкової оптимізації, що не сприяє довгостроковому розвитку економіки.
Саме тому зростання кількості ФОПів потребує обережної інтерпретації. Без структурних змін та стимулів для реального бізнесу ці цифри можуть залишатися лише показником пристосування до системи, а не її ефективності.
Регулювання, податки і майбутнє ФОПів в Україні
З 1 січня 2026 року для ФОПів та самозайнятих осіб змінюється порядок подання податкового розрахунку. Ці нововведення мають на меті уніфікувати звітність та підвищити прозорість, але для багатьох підприємців вони означають додаткове навантаження і необхідність швидко адаптуватися.
Окрему увагу приділяють і процедурі припинення діяльності ФОП. Національний банк запропонував Мінцифрі змінити її таким чином, щоб унеможливити використання ФОПів у схемах із так званими дропами. Це ще раз підкреслює, що держава бачить проблему не лише в кількості, а й у якості підприємництва.
Для чесних підприємців такі кроки можуть стати шансом на очищення ринку і зменшення конкуренції з тіньовими схемами. Водночас посилення контролю без належної підтримки ризикує відштовхнути тих, хто й так працює на межі виживання.
Майбутнє ФОПів в Україні значною мірою залежить від балансу між контролем і стимулюванням. Якщо держава зосередиться лише на боротьбі зі зловживаннями, не створюючи умов для розвитку малого бізнесу, кількість реальних підприємців може почати зменшуватися.
Попри всі труднощі, ФОПи залишаються важливою опорою економіки, особливо в умовах війни. Вони швидко адаптуються, знаходять нові ніші та підтримують зайнятість. Але щоб ця система працювала на користь країни, а не лише статистики, потрібна глибша та послідовніша політика розвитку підприємництва.
