Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

«Формула Анкориджа» як ультиматум: чому вимога виходу України з Донбасу стала центральною темою нових переговорів

Заяви Кремля щодо так званої «формули Анкориджа» знову вивели на поверхню ключову суперечність війни: територіальні вимоги Москви. Коментарі Дмитра Пєскова демонструють, що за завісою дипломатії приховується жорстка позиція, яка напряму впливає на перспективи миру.


Максим Третяк
Максим Третяк
Газета Дейком | 23.01.2026, 13:00 GMT+3; 06:00 GMT-4

Дипломатія без ілюзій

Переговорний процес навколо війни в Україні знову опинився в центрі міжнародної уваги після заяв, зроблених у Москві. Формулювання, які лунають з боку Кремля, дедалі менше схожі на компроміс і дедалі більше — на спробу зафіксувати власне бачення майбутнього регіону.

Заява прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова про необхідність виведення Збройних сил України з Донбасу прозвучала як чіткий сигнал. За зовнішньою стриманістю дипломатичної мови проглядається незмінна логіка: територіальне питання залишається головним важелем тиску.

Термін «формула Анкориджа», що з’явився після зустрічі на Алясці, став символом спроб перезапустити діалог. Водночас він так і не отримав чіткого публічного визначення, що лише посилює напруження та породжує численні інтерпретації.

У таких умовах кожне слово офіційних представників РФ уважно зчитується як в Україні, так і на Заході. Адже мова йде не просто про переговори, а про фундаментальні принципи суверенітету та безпеки.

Саме тому нинішні коментарі Кремля варто розглядати не як окрему заяву, а як частину ширшої політичної лінії, що триває вже не перший рік.

«Формула Анкориджа»: зміст без змісту

Попри гучну назву, «формула Анкориджа» залишається радше політичним маркером, ніж чітким планом дій. Дмитро Пєсков прямо визнав, що Кремль не вважає за доцільне розкривати її деталі публічно.

Така закритість не є випадковою. Вона дозволяє залишати простір для маневру та водночас тримати партнерів у стані невизначеності. У міжнародній дипломатії це часто використовується як інструмент тиску.

Водночас окремі елементи позиції РФ озвучуються цілком відкрито. Найголовніший з них — вимога, щоб Україна вивела свої війська з території Донбасу. Цей пункт подається як нібито ключова умова будь-якого подальшого руху до миру.

Фактично йдеться про спробу представити односторонню вимогу як необхідний крок для початку діалогу. Такий підхід викликає закономірні запитання щодо справжньої мети переговорів.

Невизначеність «формули Анкориджа» лише підкреслює головне: за гучними назвами приховується стара, добре відома позиція, яка не передбачає реального компромісу.

Донбас як умова, а не тема для обговорення

Заява про необхідність виходу українських сил з Донбасу пролунала як аксіома, а не предмет для дискусії. Саме в цьому криється ключова проблема нинішнього переговорного підходу Кремля.

Донбас у риториці Москви постає не як територія, долю якої слід вирішувати шляхом складних домовленостей, а як наперед визначений результат. Це суттєво звужує простір для будь-яких реальних переговорів.

Такий підхід ігнорує як міжнародне право, так і позицію України, для якої Донеччина та Луганщина є невід’ємною частиною держави. Будь-які вимоги щодо виведення військ без гарантій безпеки сприймаються як пряма загроза.

Не менш показово, що Пєсков згадав і про «інші нюанси», які залишаються на порядку денному. Проте без конкретики ці слова звучать радше як спроба пом’якшити жорсткий меседж, ніж як запрошення до діалогу.

У результаті Донбас знову перетворюється на символ глухого кута, де кожна зі сторін бачить майбутнє регіону кардинально по-різному.

Анкоридж, Трамп і заморожений фронт

Передісторія «формули Анкориджа» тісно пов’язана із зустріччю Дональда Трампа та Володимира Путіна на військовій базі в Алясці. Попри заяви про прогрес, ця зустріч не принесла припинення вогню.

Подальші контакти Трампа з Володимиром Зеленським та європейськими лідерами лише підтвердили: ключові розбіжності нікуди не зникли. Навпаки, вони стали ще більш очевидними.

За інформацією західних медіа, Москва наполягала на повному виході українських військ з Донецької та Луганської областей. Водночас лунали сигнали про готовність заморозити лінію фронту в Запорізькій та Херсонській областях.

Ідея замороженого конфлікту виглядає як спроба зафіксувати поточну ситуацію без її остаточного вирішення. Для України та її партнерів такий сценарій несе серйозні ризики у довгостроковій перспективі.

Саме тому реакція на заяви про «формулу Анкориджа» є настільки гострою. Вони демонструють, що навіть за участі США та Європи Москва не відмовляється від максималістських вимог.

Висновки: переговори без довіри

Коментарі Дмитра Пєскова ще раз показали: нинішній етап переговорів далекий від справжнього компромісу. Вимога виходу України з Донбасу залишається центральною і незмінною.

За відсутності готовності до взаємних поступок будь-яка формула ризикує залишитися лише назвою. Дипломатія без довіри та рівноправності сторін приречена на стагнацію.

Для України ці заяви є нагадуванням, що питання територій і надалі буде ключовим викликом. Для Заходу — сигналом про складність пошуку рішень, які б не підривали міжнародний порядок.

«Формула Анкориджа» у такому контексті виглядає не як шлях до миру, а як чергова спроба закріпити ультимативну позицію.

І доки ця логіка домінуватиме, перспектива справедливого та стійкого миру залишатиметься віддаленою, попри всі дипломатичні зусилля.


Максим Третяк — Кореспондент, який спеціалізується на суспільно важливих темах, пише про політику, фінансові ринки та економіку. Він проживає та працює в Україні.

Цей матеріал опубліковано 23.01.2026 року о 13:00 GMT+3 Київ; 06:00 GMT-4 Вашингтон, розділ: Сполучені Штати, Політика, із заголовком: "«Формула Анкориджа» як ультиматум: чому вимога виходу України з Донбасу стала центральною темою нових переговорів". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції