У квітні 2025 року французький літак-заправник Airbus A330 MRTT піднявся в небо з півдня Франції, прямуючи до північної Швеції, на авіабазу Лулео — в рамках місії Pégase High North. Це вже третій подібний візит ВПС Франції до Швеції цього року, і він символізує посилення військової співпраці між двома ключовими оборонними державами Європи. Усе відбувається на тлі нової реальності: невизначеність у НАТО, зумовлена позицією президента США Дональда Трампа, змушує європейські країни готуватися до сценарію, де їм доведеться покладатися передусім на власні сили.
Франція, яка тривалий час фокусувалась на Індо-Тихоокеанському регіоні та операціях у Сахелі, нині активно повертає увагу до європейського континенту, зокрема до Арктики. Авіабаза Лулео вважається стратегічною точкою, розташованою лише за 600–700 км від першої російської військової бази. Як зазначає командувач бази полковник Петер Греберг, саме географія робить цю локацію «солодким місцем» для захисту східного кордону НАТО.
Швеція та Фінляндія, які приєдналися до Альянсу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, стали новим фокусом арктичної безпеки. Франція ж, як країна з ядерним арсеналом та розвиненою військовою промисловістю, відіграє ключову роль у формуванні нової оборонної архітектури регіону.
Попри відмінності в географії — одна країна арктична, інша розташована на південному фланзі НАТО, — обидві держави мають схожий підхід до оборони: орієнтацію на самозабезпечення, незалежні збройні сили та потужний оборонно-промисловий комплекс. Швеція, до вступу в НАТО, не могла розраховувати на зовнішню підтримку, і тому, як і Франція, створила повний спектр оборонних спроможностей.
Співпраця двох країн посилюється на всіх рівнях. У 2024 році президент Емманюель Макрон здійснив державний візит до Швеції, а прем’єр-міністр Ульф Крістерссон неодноразово бував у Парижі. Генерал Мікаель Бюдень, головнокомандувач ЗС Швеції, також здійснив свій перший після вступу країни в НАТО закордонний візит саме до Франції.
Незважаючи на конкуренцію між шведською Saab та французькою Dassault у сфері винищувачів, зокрема на ринку Південної Америки, обидві країни поглиблюють співпрацю. Наприклад, Франція розглядає закупівлю шведського літака-радіолокаційного нагляду GlobalEye як заміну своїм застарілим Boeing E-3 Sentry. Також триває спільна робота в межах європейської програми зі створення далекобійних ракет (European Long-Range Strike).
Особливе значення має питання ядерного стримування. Швеція — одна з небагатьох європейських країн, які серйозно ставляться до пропозиції Макрона про обговорення ролі французької ядерної зброї в обороні Європи. Це питання стало ще актуальнішим з огляду на невизначеність у політиці США.
Навчання в рамках місії Pégase High North також дозволяють відпрацьовувати ключові компоненти оборони НАТО, включаючи Agile Combat Employment — концепцію гнучкого та мобільного переміщення військ. Шведи, наприклад, мають унікальний досвід посадки винищувачів на автошляхи — навички, які можуть стати в нагоді всьому Альянсу.
Французькі та шведські льотчики, механіки та логістичні підрозділи працюють разом у реальному часі, налагоджуючи механізми спільного обслуговування літаків, використання місцевих запчастин і технічної інфраструктури. Це значно зменшує час реакції у випадку реального конфлікту.
Франція та Швеція показують приклад європейської солідарності в обороні. Їхня співпраця не лише демонструє рішучість НАТО захищати свої північні кордони, а й слугує сигналом для Кремля, що арктичний фронт не буде залишеним без уваги. У сучасному світі, де геополітичні загрози швидко змінюються, саме такі союзи формують майбутнє європейської безпеки.
